Бізнес постраждав внаслідок збройної агресії рф: як скористатися розстроченням або відстроченням податкових зобов’язань
Головне управління ДПС у м. Києві , опубліковано 13 жовтня 2026 о 14:30 Розділ: Новини
Головне управління ДПС у м. Києві інформує, що відповідно до п. 100.2. ст. 100 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платник податків має право звернутись до органу ДПС із заявою про розстрочення та відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу.
Розстрочення/відстрочення грошових зобов’язань/податкового боргу надається під проценти (120 відсотків річних облікової ставки НБУ, діючої на день прийняття рішення про розстрочення/відстрочення).
Якщо сума розстрочення/відстрочення дорівнює або перевищує 10 млн грн, розстрочення (відстрочення) на строк, що виходить за межі одного та/або більше бюджетних років, надається за погодженням з Мінфіном.
Для розстрочення/відстрочення на суми від 1 млн грн майно платника податків має передаватися (для грошових зобов’язань) або вже перебувати (для податкового боргу) у податковій заставі.
Розстрочення і відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу – це перенесення строку сплати грошового зобов’язання або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру 120 відсотків річних облікової ставки НБУ, діючої на день прийняття органом ДПС рішення про розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу.
Головні відмінності розстрочення і відстрочення грошових зобов'язань (податкового боргу):
розстрочені суми погашаються рівними частками (щомісяця), починаючи з місяця, що настає за місяцем прийняття рішення;
відстрочені суми погашаються рівними частками починаючи з будь-якого місяця, визначеного відповідним податковим органом, але не пізніше закінчення 12 календарних місяців з дня виникнення такого грошового зобов'язання або податкового боргу, або одноразово у повному обсязі.
Наголошуємо, що розстрочення і відстрочення грошових зобов'язань (податкового боргу) – це механізм перенесення строку виконання податкового обов’язку, а не звільнення від його виконання.
Розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань (податкового боргу) платників податків здійснюється органами ДПС згідно з:
положеннями ст. 100 ПКУ;
постановою КМУ від 27.12.2010 № 1235 "Про затвердження переліку обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу, і доказів існування таких обставин" (далі - Перелік обставин);
Порядком розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) платників податків, затвердженим наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 № 574 (далі - Порядок).
Для розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) платник податків звертається до органу ДПС за місцем свого обліку або за місцем обліку такого грошового зобов'язання (податкового боргу) з письмовою заявою (додаток 1 Порядку), в якій зазначаються суми податків, зборів, штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), пені, сплату яких платник податків просить розстрочити (відстрочити), а також строк розстрочення (відстрочення) та періоди сплати.
До заяви додається економічне обґрунтування, яке складається з:
переліку обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу, і доказів існування таких обставин;
аналізу фінансового стану;
графіка погашення розстрочених (відстрочених) сум;
розрахунків прогнозних доходів платника, що гарантують виконання графіка погашення.
Підставою для розстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу платника податків є надання ним достатніх доказів існування обставин, перелік яких визначається КМУ, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу такого платника податків, а також економічного обґрунтування, яке свідчить про можливість погашення грошових зобов'язань та податкового боргу та/або збільшення податкових надходжень до відповідного бюджету внаслідок застосування режиму розстрочення, протягом якого відбудуться зміни політики управління виробництвом чи збутом такого платника податків.
Підставою для відстрочення грошових зобов'язань (податкового боргу) платника податків є надання ним доказів, що свідчать про наявність дії обставин непереборної сили, що призвели до загрози виникнення або накопичення податкового боргу такого платника податків (згідно з Переліком обставин), а також економічного обґрунтування, яке вказує на можливість погашення грошових зобов'язань (податкового боргу) та/або збільшення податкових надходжень до відповідного бюджету внаслідок застосування режиму відстрочення, протягом якого відбудуться зміни політики управління виробництвом чи збутом такого платника податків (п. 100.5 ст. 100 ПКУ).
Згідно з розділом II Переліку обставин форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), зазначені у частині другій ст. 141 ЗУ від 02.12.1997 № 671/97-ВР "Про торгово-промислові палати в Україні", зі змінами і доповненнями, - це обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативно-правовими актами.
Доказами, що підтверджують факт настання (існування) зазначених обставин, є:
Рішення Президента України про оголошення окремих місцевостей України зоною надзвичайної екологічної ситуації, затверджені ВРУ;
сертифікат Торгово-промислової палати про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили).
При цьому такий сертифікат має бути адресним (тобто наданим конкретному платнику), а також містити необхідні відомості про наявність причинно-наслідкового зв'язку обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) з фінансовим станом заявника (з посиланням на відповідні підтверджуючі документи).
Отже, для вирішення питання розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) платник має звернутися до територіального органу ДПС за місцем свого обліку або за місцем обліку такого зобов'язання (боргу) і надати усі передбачені Порядком документи. Необхідно при цьому зазначити, що у заяві платника мають бути чітко визначений предмет розгляду - розстрочення чи відстрочення, види платежів, а також їх сума. Заяву має бути оформлено згідно з формою, визначеною Порядком.
Усі надані документи мають відповідати вимогам законодавчих та нормативних актів, а також містити інформацію, що є необхідною для прийняття рішення про розстрочення (відстрочення).
Відсутність повного пакета документів та/або оформлення документів неналежним чином є підставою для відмови платнику у наданні розстрочення (відстрочення).
Звертаємо увагу, що відповідно до п. 100.15 ст. 100 ПКУ, платники податку, щодо яких (та/або щодо засновників (учасників), кінцевих бенефіціарних власників яких) у порядку, встановленому ЗУ «Про санкції», прийняті рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), протягом строку застосування таких санкцій не мають права на одержання розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу), а також на перенесення строків сплати розстрочених (відстрочених) сум.
Контакт-центр ДПС: https://tax.gov.ua/others/kontakt-tsentr/
Мобільний застосунок «Моя податкова»:
Android https://play.google.com/store/apps/details?id=my.tax.gov.ua
Онлайн-навчання:
https://tax.gov.ua/baneryi/onlayn-navchannya/
Підпишись на YouTube-канал ДПС Києва: