План дій BEPS. Або як протидіяти виведенню прибутку до «сприятливих» податкових юрисдикцій

опубліковано 24 жовтня 2019 о 11:37 Розділ: Новини

Метод перетворення «потенційних» податків на «сірі» прибутки називається розмиванням податкової бази та приховуванням (переміщенням) прибутку (англійською – Base Erosion and Profit Shifting, скорочено - BEPS) або звичайною мовою – виведення вільних грошових активів в «офшори».

Звичайно ж, в противагу цьому діють правила міжнародного оподаткування, які в зв’язку з інтеграцією національних економік та ринків, потребують модернізації та сучасних підходів у протидії розмиванню бази оподаткування та виведення прибутку з-під оподаткування.

Такий «порядок речей» змусив країни ОЕСР (Організація економічного співробітництва та розвитку) та G20 («Велика двадцятка» - група міністрів фінансів та керівників центральних банків 20 економік) розпочати амбіційний проект План протидії практикам розмивання оподатковуваної бази й виведення прибутку з-під оподаткування (далі - План дій BEPS), що передбачає 15 кроків, які спрямовані на боротьбу з розмиванням податкової бази та приховуванням (переміщенням) прибутку, а саме:

1. вирішення податкових проблем цифрової економіки;

2. нейтралізація ефектів невідповідностей у підходах до оподаткування;

3. посилення правил щодо контрольованих закордонних компаній;

4. запобігання розмиванню податкової бази шляхом віднесення процентних платежів до складу витрат;

5. боротьба з податковими зловживаннями, пов’язаними з використанням спеціальних режимів оподаткування;

6. запобігання наданню податкових пільг у міждержавних угодах (податкових конвенціях);

7. штучне уникнення статусу постійного представництва;

8. трансфертне ціноутворення: нематеріальні активи;

9. трансфертне ціноутворення: ризики і капітал;

10. трансфертне ціноутворення: операції з підвищеним ризиком;

11. покращення аналізу даних;

12. обов’язкове розкриття інформації про використання схем агресивного податкового планування;

13. перегляд підходу до звітів щодо трансфертного ціноутворення;

14. механізм вирішення конфліктів;

15. впровадження багатостороннього інструменту – MLI (Multilateral Instrument).

Кожен пункт плану заслуговує окремого обговорення, але зупинимось на розумінні Плану дій BEPS в цілому.

Якщо говорити просто, то План дій BEPS – це масштабна реорганізація діючої системи міжнародного оподаткування.

Для України імплементація плану дій BEPS покликана підтримати фінансову стабільність в умовах переходу до вільного руху капіталу, підвищити ефективність податкового регулювання та запровадити єдині вимоги до прозорості ведення бізнесу за міжнародними стандартами.

На шляху до імплементації плану протидії BEPS наша країна з 23.07.2018 приєдналась до Багатосторонньої конвенції щодо виконання заходів, які стосуються угод про оподаткування, з метою протидії розмиванню бази оподаткування та виведенню прибутку з-під оподаткування  - Конвенцію MLI. Конвенція MLI дає Україні можливість одночасного внесення змін в усі або деякі діючі Конвенції про уникнення подвійного оподаткування, що значно скорочує тривалі двосторонні переговори з кожною конкретною державою.
І вже 28.02.2019 Верховна Рада України ратифікувала Конвенцію MLI.

Крім того, Мінфін та Нацбанк ще в жовтні 2018 року оприлюднили законопроєкт «Про внесення змін до Податкового кодексу України з метою імплементації Плану протидії розмиванню бази оподаткування та виведенню прибутку з – під оподаткування».

Законопроєкт розроблений з метою запровадження міжнародних стандартів податкового контролю для всіх учасників міжнародної торгівлі та імплементація норм, передбачених Планом дій BEPS, реформування інституту фінансової відповідальності та удосконалення процедури адміністрування податків та зборів.

Пакет українського Плану дій BEPS є більшим за мінімальний пакет, але  оптимальний та виважений саме для ефективного запровадження комплексу цих дій.

Пакет включає:

• запровадження правил КІК (контрольованих іноземних компаній) (Захід 3);

• вдосконалення обмеження витрат за фінансовими операціями (Захід 4);

• запобігання наданню пільг, передбачених конвенціями, за невідповідних обставин (Захід 6);

• вдосконалення правил оподаткування постійних представництв (Захід 7);

• удосконалення контролю за трансфертним ціноутворенням (Захід 8-10);

• запровадження звітності в розрізі країн (Захід 13);

•   підвищення ефективності механізмів урегулювання спорів (Захід 14).

Реалізація зазначених кроків дозволить Україні заявити про те, що країна визнає та додержується загально прийнятих стандартів боротьби з агресивним податковим плануванням. Адже План дій BEPS - це не нові податки для платників, це усунення неконкурентних переваг!

Також слід зауважити, норми щодо імплементації Плану дій BEPS були включені до законопроєкту від 30.08.2019 № 1210 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві».