Столичні податківці провели сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» щодо новацій у використанні реєстраторів розрахункових операцій та веденні касових операційРозділ: Новини
В Головному управлінні ДПС у м. Києві 07 жовтня 2021 року відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему: «Новації у використанні реєстраторів розрахункових операцій та веденні касових операцій з 01 січня 2021 року».
Пропонуємо Вашій увазі відповіді на деякі запитання, які надійшли від платників податків під час сеансу телефонного зв’язку «гаряча лінія»:
1. Чи застосовують РРО та/або ПРРО ФОП – платники єдиного податку ІІ – ІV груп при продажу товарів через мережу Інтернет у разі відправлення таких товарів поштою за умови післяплати із використанням послуги «накладений платіж»?
Фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку ІІ – ІV груп при реалізації товарів через мережу Інтернет у разі відправлення таких товарів поштою за умови післяплати із використанням послуги «накладений платіж» не застосовують РРО та/або ПРРО, якщо обсяг доходу протягом календарного року не перевищує 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року, та якщо такі особи не здійснюють реалізацію: технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту; лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я; ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.
У разі недотримання зазначених умов застосування РРО та/або ПРРО для таких платників єдиного податку є обов’язковим.
2. Яким чином можна виправити помилково проведену через РРО операцію «службове внесення» у т.ч. якщо суб’єкт господарювання не виправив таку помилку протягом робочого дня?
Помилково проведену через РРО операцію «службове внесення» можна виправити до закінчення робочого дня шляхом реєстрації від’ємної суми розрахунку або за допомогою операції «службова видача».
Чинним законодавством не передбачено механізму виправлення помилково проведеної через РРО операції «службове внесення» на наступний день.
3. При здійсненні яких операцій (не пов’язаних з реалізацією товарів) суб’єкти господарювання мають право не застосовувати РРО або ПРРО?
При здійсненні операцій, безпосередньо не пов’язаних з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг) та іншого майна, а саме операцій, доходи від яких включаються до складу інших операційних доходів або інших доходів, РРО або ПРРО і розрахункові книжки не застосовуються.
Суб’єкти господарювання проводять зазначені операції з оформленням прибуткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником, підпис яких може бути засвідчений відбитком печатки цієї/цього установи/підприємства (використання печатки не є обов’язковим).
Водночас, при проведенні розрахунків у готівковій формі за послуги з надання в оренду нерухомого майна, оплаті комунальних послуг, передбачених договором оренди, суб’єкти господарювання зобов’язані застосовувати РРО або ПРРО.
4. Чи необхідно застосовувати РРО суб’єкту господарювання, що здійснює приймання готівки з використанням ПТКС (платіжних терміналів) для подальшого переказу на рахунки отримувачів?
Якщо програмно-технічні комплекси самообслуговування (далі – ПТКС (платіжні термінали)) дають змогу користувачеві здійснювати виключно операції з отримання коштів, то РРО не застосовується. Комерційні агенти банків та небанківські фінансові установи, які здійснюють операції з приймання готівки для подальшого її переказу з використанням ПТКС (платіжних терміналів), зобов’язані застосувати РРО.
5. Чи застосовуються РРО та/або ПРРО при реалізації продукції власного виробництва (в т.ч. відходи, тара)?
При здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва (крім технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів, виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння) підприємства, установи і організації усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних уповноваженою особою відповідного суб’єкта господарювання, мають право не застосовувати РРО та/або ПРРО.
6. Чи необхідно застосовувати РРО та/або ПРРО при продажу товарів за допомогою мережі Інтернет у разі проведення розрахунків платіжними картками Visa і MasterCard та іншими за умови доставки таких товарів поштою або кур’єрською службою та який документ надається споживачу?
У разі, якщо споживач, використовуючи мережу Інтернет, замовив товар і розрахунок за нього було здійснено з застосуванням електронних платіжних засобів (в т.ч. платіжних карт Visa, MasterCard та інших), за умови доставки таких товарів поштою або кур’єрською службою, то така розрахункова операція супроводжується обов’язком продавця забезпечити отримання споживачем розрахункового документа встановленої форми та змісту (чек з РРО та/або ПРРО)) та відповідним чином оформлений гарантійний талон.
7. Чи застосовують при роздрібній торгівлі столовими винами РРО та/або ПРРО ФОП – платники єдиного податку, обсяг доходу яких не перевищує 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року?
Фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку не застосовують РРО та/або ПРРО при роздрібній торгівлі столовими винами, але зобов’язані використовувати розрахункові книжки та книги обліку розрахункових операцій, при продажу всіх товарів.
Водночас, у разі перевищення обсягу доходу в розмірі 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року, такі особи зобов’язані застосувати РРО та/або ПРРО в усіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб’єкта господарювання, як платника єдиного податку.
8. Яким чином здійснюється перереєстрація резервного РРО з метою зберігання та/або використання такого РРО в новоствореній господарській одиниці?
У разі перереєстрації резервного РРО з метою його зберігання та/або використання у новоствореній господарській одиниці, суб’єкт господарювання подає повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за ф. № 20-ОПП, яке містить інформацію про цю господарську одинцю, зокрема, її назву та адресу місцезнаходження.
Заява про реєстрацію РРО (ф. № 1-РРО) (далі – Реєстраційна заява (ідентифікатор J/F1311404)) з позначкою «Перереєстрація» оформлюється та надається до контролюючого органу у тому самому порядку, що й заява про реєстрацію РРО.
На підставі проставленої відповідної позначки у полі «Резервний» Реєстраційної заяви, проводиться перереєстрація резервного РРО.
Після отримання належним чином оформлених документів у разі відсутності підстав для відмови посадова особа контролюючого органу не пізніше двох робочих днів з дня подання Реєстраційної заяви проводить перереєстрацію РРО шляхом внесення змін до даних інформаційно-телекомунікаційної системи ДПС, розміщує в Електронному кабінеті в електронній формі та/або видає суб’єкту господарювання нове реєстраційне посвідчення.
У реєстраційному посвідченні, сформованому на підставі даних Реєстраційної заяви, зазначається назва та адреса новоствореної господарської одиниці та інших господарських одиниць (якщо вони зазначені у Реєстраційній заяві), де зберігатиметься та/або використовуватиметься резервний РРО.
9. Чи необхідно застосовувати РРО та/або ПРРО ФОП – платнику єдиного податку при продажу вживаних технічно складних побутових товарів, у яких закінчився гарантійний строк експлуатації?
У разі здійснення фізичною особою – підприємцем – платником єдиного податку ІІ – ІV груп торгівлі технічно складними побутовими товарами, що були раніше у використанні, незалежно від їх гарантійного строку експлуатації, розрахунки мають проводитись із застосуванням РРО та/або ПРРО.
Водночас, РРО та/або ПРРО не застосовуються платниками єдиного податку І групи.
10. Чи зобов’язані суб’єкти господарювання друкувати контрольні стрічки та/або створювати їх в електронному вигляді та який термін зберігання контрольних стрічок?
Суб’єкти господарювання зобов’язані створювати контрольні стрічки у паперовій та/або електронній формі і забезпечувати їх зберігання:
на РРО (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг)) – протягом трьох років;
на ПРРО у разі здійснення розрахункових операцій у режимі офлайн – до моменту передачі електронних розрахункових документів, електронних фіскальних звітів, електронних фіскальних звітних чеків до фіскального сервера контролюючого органу.
У разі якщо контрольну стрічку не надруковано або не створено в електронній формі на РРО або виявлено спотворення даних про проведені розрахункові операції, інформація про які міститься на такій контрольній стрічці, до суб’єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
11. Який алгоритм реєстрації електронної каси і касирів через Електронний кабінет?
З алгоритмом реєстрації каси і касирів, уповноважених здійснювати операції з касами на відповідному об’єкті, можна ознайомитися в меню «Програмний РРО» у вкладці «Документи Електронний кабінет» розділу «Допомога» сервісу «Електронний кабінет» за адресою: https://cabinet.tax.gov.ua/help/cashregs.html.
12. В яких випадках та на яких підставах здійснюється скасування реєстрації РРО?
Скасування реєстрації РРО відбувається у випадках, коли:
1) суб’єктом господарювання подано заяву про скасування реєстрації РРО за формою № 4-РРО;
2) вичерпано строк служби РРО, вказаний у реєстрі екземплярів РРО або у паспорті (формулярі) РРО, який не включений до реєстру екземплярів РРО та був зареєстрований у контролюючому органі до створення реєстру екземплярів РРО;
3) закінчилися визначені законодавством строки експлуатації РРО;
4) РРО застосовується не за сферою застосування, визначеною Державним реєстром РРО;
5) виявлено невідповідність модифікації, конструкції та/або версії внутрішнього програмного забезпечення РРО, включених до Державного реєстру РРО;
6) установчі документи суб’єкта господарювання згідно із судовим рішенням визнано недійсними;
7) наявне судове рішення про ліквідацію суб’єкта господарювання – банкрута;
8) наявне судове рішення щодо припинення суб’єкта господарювання, що не пов’язане з банкрутством;
9) суб’єкт господарювання – фізична особа – підприємець померла, а також у разі оголошення такої особи померлою, визнання недієздатною або безвісно відсутньою, обмеження її цивільної дієздатності;
10) в контролюючих органах наявні відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань щодо державної реєстрації припинення суб’єкта господарювання;
11) викрадено РРО;
12) змінено власника РРО;
13) щодо господарської одиниці, де використовується РРО, суб’єкт господарювання повідомив про такий об’єкт оподаткування контролюючий орган відповідно до вимог п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України, як про закритий або такий, що не експлуатується суб’єктом господарювання;
14) суб’єкт господарювання у зв’язку із застосовуванням ПРРО вирішив відмовитись від застосування РРО, строк служби якого не закінчився.
13. Хто та яким чином подає до контролюючого органу довідку за формою 1-ЦСО у разі опломбування, переопломбування та/або розпломбування РРО?
Центр сервісного обслуговування (далі – ЦСО) повинен направити засобами телекомунікацій в електронній формі із зазначенням обов’язкових реквізитів електронних документів примірник кожної складеної ЦСО довідки про опломбування РРО за формою № 1-ЦСО до контролюючого органу за місцем реєстрації РРО.
14. Чи мають право суб’єкти господарювання застосовувати РРО, які не включені до Державного реєстру РРО?
Державний реєстр РРО – перелік моделей РРО та їх модифікацій, які мають підтвердження відповідності вимогам діючих технічних регламентів та стандартів згідно із Законом України від 15 січня 2015 року № 124-VIII «Про технічні регламенти та оцінку відповідності», а також відповідають вимогам нормативних актів України, і такі РРО дозволені для застосування у сфері, визначеній Законом України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265).
Пунктом 3 ст. 3 Закону № 265 встановлено, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані застосовувати РРО, що включені до Державного реєстру РРО, та/або ПРРО з додержанням встановленого порядку їх застосування.
На території України у сферах, визначених Законом № 265, дозволяється реалізовувати та застосовувати лише ті РРО вітчизняного та іноземного виробництва, які включені до Державного реєстру РРО, конструкція і програмне забезпечення яких відповідають конструкторсько-технологічній та програмній документації виробника (ст. 12 Закону № 265).
Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»:
Підписуйтеся на канали інформування ДПС :