Про новації у використанні реєстраторів розрахункових операцій та веденні касових операцій під час сеансу телефонного зв’язку «гаряча лінія»
Головне управління ДПС у м. Києві , опубліковано 15 вересня 2021 о 10:45 Розділ: Новини
В Головному управлінні ДПС у м. Києві 08 вересня 2021 року відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему: «Новації у використанні реєстраторів розрахункових операцій та веденні касових операцій з 01.01.2021».
Пропонуємо Вашій увазі відповіді на деякі запитання, які надійшли від платників податків під час сеансу телефонного зв’язку «гаряча лінія».
1. Чи відноситься до розрахункового документу фіскальній чек, який друкується через «Програмний РРО»?
Відповідь: визначення розрахункового документу встановлено Законом України
від 20 вересня 2019 року № 128-IX «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг», згідно з яким:
розрахунковий документ –це документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених цим Законом, зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій, чи заповнений вручну.
2. Яка послідовність дій має бути здійснена суб’єктом господарювання для реєстрації ПРРО?
Відповідь: суб’єкт господарювання, який має намір зареєструвати ПРРО, повинен перебувати на обліку в контролюючому органі. Також на обліку має перебувати його господарська одиниця, де буде використовуватись ПРРО, про яку суб’єкт господарювання повідомляє контролюючий орган відповідно до вимог пункту 63.3 статті 63 Податкового кодексу України.
Реєстрація ПРРО здійснюється на підставі заяви, що подається у електронній формі через Електронний кабінет (портальне рішення для користувачів або програмного інтерфейсу (АРІ)) або засобами телекомунікацій.
Після включення ПРРО до реєстру програмних реєстраторів розрахункових операцій такий ПРРО може використовуватись суб’єктом господарювання.
Про сертифікати електронних підписів та/або печаток, що будуть використовуватись для ПРРО, суб’єкт господарювання повідомляє згідно з Порядком обміну електронними документами з контролюючими органами, встановленим наказом Мінфіну від 06.06.2017 № 557.
3. З якого часу здійснюється відлік 36 годин, дозволених для роботи ПРРО в режимі офлайн?
Відповідь: відлік часу, протягом якого ПРРО працював у режимі офлайн, починається від дати та часу, зазначених у повідомленні про проведення розрахункових операцій в режимі офлайн з відміткою «початок переведення ПРРО в режим офлайн», до дати та часу, зазначених у повідомленні з відміткою «завершення режиму офлайн», а також від дати та часу, зазначених у повідомленні з відміткою «завершення режиму офлайн», до дати та часу, зазначених у повідомленні з відміткою «початок переведення ПРРО в режим офлайн», якщо в період між такими строками фіскальним сервером не було зареєстровано розрахункових документів у режимі онлайн-обміну.
4. Як здійснюється програмування найменування товарів (послуг) в ПРРО?
Відповідь: програмування товарів/послуг в ПРРО здійснюється суб’єктом господарювання/оператором (касиром) самостійно шляхом додавання товарів/послуг або шляхом імпорту даних переліку (файлу у форматі CSV), який формується згідно з інструкцією користувача ПРРО.
5. Ким вносяться зміни до програмного забезпечення ПРРО в частині формування розрахункових документів у разі внесення змін до форми та змісту розрахункових документів?
Відповідь: до програмного забезпечення безкоштовного програмного рішення (ПРРО) ДПС вносить зміни ДПС. Актуальні версії програмного забезпечення ПРРО ДПС розміщуються на офіційному вебпорталі ДПС.
До програмного забезпечення інших ПРРО вносять зміни їх розробники (виробники).
6. Який порядок використання кваліфікованих електронних підписів фізичних осіб-підприємців та їх найманих працівників при застосуванні ПРРО?
Відповідь: КЕП в ПРРО має використовуватись з дотриманням вимог Закону України «Про електронні довірчі послуги».
В ПРРО може використовуватись КЕП лише тих осіб, дані про сертифікати електронних підписів яких внесені до Реєстру ПРРО, та які є дійсними на момент проведення розрахункової операції.
Подання даних про сертифікати електронних підписів, що використовуються в ПРРО, здійснюється з дотриманням пункту 7 розділу ІІ Порядку № 317.
7. Чи можна отримати дані щодо зареєстрованих РРО/ПРРО?
Відповідь: на офіційному вебпорталі Державної податкової служби України (далі – ДПС) у відкритій частині Електронного кабінету в меню «Реєстри» у вкладці «Інформація про РРО» (https://cabinet.tax.gov.ua/registers/rro) – суб’єкт господарювання може отримати інформацію щодо всіх зареєстрованих реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) та програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – ПРРО), шляхом пошуку за даними.
Звертаємо увагу, що для інформування суб’єктів господарювання ДПС щоденно оприлюднює на своєму вебпорталі:
дані про РРО із зазначенням фіскальних номерів РРО, дати реєстрації РРО, номера останньої книги обліку розрахункових операцій (далі – книга ОРО), зареєстрованої на такий РРО, та дати її реєстрації в контролюючому органі, коду ЄДРПОУ, найменування суб’єкта господарювання (прізвища, імені, по батькові (за наявності));
дані про РРО, реєстрацію яких скасовано за заявою суб’єкта господарювання або з ініціативи контролюючого органу, із зазначенням фіскальних номерів РРО, дати, причини та підстави для скасування реєстрації РРО, коду ЄДРПОУ, найменування суб’єкта господарювання (прізвища, імені, по батькові (за наявності));
дані щодо фіскальних номерів ПРРО із зазначенням коду ЄДРПОУ, найменування суб’єкта господарювання (прізвища, імені, по батькові (за наявності)) та дати реєстрації ПРРО, адреси господарської одиниці, на яку зареєстрований ПРРО;
дані щодо фіскальних номерів ПРРО, реєстрацію яких скасовано, із зазначенням коду ЄДРПОУ, найменування суб’єкта господарювання (прізвища, імені, по батькові (за наявності)), дати, причини та підстави для скасування реєстрації ПРРО, адреси господарської одиниці, де застосовувався ПРРО, реєстрацію якого скасовано.
8. На підставі чого інформація щодо зареєстрованих РРО/ПРРО оприлюднюється на вебпорталі ДПС?
Відповідь: інформація щодо зареєстрованих РРО/ПРРО оприлюднюється на вебпорталі ДПС відповідно до:
п. 19 глави 2 розд. II Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547;
п. 5 розд. І Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23 червня 2020 року № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547».
9. Які особливості застосування РРО/ПРРО фізичними особами-підприємцями, що є платниками єдиного податку?
Відповідь: з 01 січня 2021 року до 01 січня 2022 року реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій не застосовуються платниками єдиного податку другої - четвертої груп (фізичними особами – підприємцями), обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року, незалежно від обраного виду діяльності, крім тих, які здійснюють:
реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;
реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров'я;
реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.
10. Як можна формувати печатку для ПРРО?
Відповідь: юридичні особи мають можливість дистанційного формування сертифікатів печатки для програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – ПРРО).
Так, у кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Інформаційно-довідкового департаменту ДПС (далі – Надавач) функціонує онлайн сервіс «Дистанційне формування сертифікатів для програмних РРО (юр. особи)», який полягає у формуванні нового кваліфікованого сертифіката для заявника, який є власником чинного кваліфікованого сертифіката сформованого Надавачем.
Скористатися даною послугою зможуть лише ті користувачі (представники юридичної особи), які мають:
чинні сертифікати;
особистий ключ доступний лише користувачу та не скомпрометований.
Формування кваліфікованого сертифіката електронної печатки для ПРРО передбачає формування нового сертифіката на строк до 2 років. Таке формування виконується виключно на підставі відповідної електронної заявки, яка містить запит на формування кваліфікованого сертифіката електронної печатки для ПРРО і підписана кваліфікованим електронним підписом, що відповідає чинному кваліфікованому сертифікату користувача (представника юридичної особи).
11. Що робити при зупинці роботи ПРРО? Чи потрібно в такому випадку до чи після перезавантаження ПРРО надавати повідомлення про виявлення несправностей ПРРО?
Відповідь: статтею 5 Закону встановлено, що на період виходу з ладу ПРРО проведення розрахункових операцій не здійснюється до моменту усунення несправностей.
Користувач ПРРО самостійно оцінює працездатність ПРРО. Якщо роботу ПРРО відновлено одразу після його перезавантаження (короткотермінова зупинка), то ПРРО не вважається несправним. Повідомлення про виявлення несправностей за формою № 2-ПРРО до Порядку № 317 у такому випадку до ДПС не надсилається.
Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»:
Підписуйтеся на канали інформування ДПС :