«Гаряча лінія» на тему: «Декларування контрольованих операцій»Розділ: Новини
В Головному управлінні ДПС у м. Києві 09 вересня 2021 року відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему: «Декларування контрольованих операцій».
Пропонуємо Вашій увазі відповіді на деякі запитання, які надійшли від платників податків під час сеансу телефонного зв’язку «гаряча лінія».
1. Які операції відносяться до господарських операцій для цілей трансфертного ціноутворення?
Відповідь: господарською операцією для цілей трансфертного ціноутворення є всі види операцій, договорів або домовленостей, документально підтверджених або непідтверджених, що можуть впливати на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків, зокрема, але не виключно:
а) операції з товарами, такими як сировина, готова продукція тощо;
б) операції з придбання (продажу) послуг;
в) операції з нематеріальними активами, такими як роялті, ліцензії, плата за використання патентів, товарних знаків, ноу-хау тощо, а також з будь-якими іншими об’єктами інтелектуальної власності;
г) фінансові операції, включаючи лізинг, участь в інвестиціях, кредитах, комісії за гарантію тощо;
ґ) операції з купівлі чи продажу корпоративних прав, акцій або інших інвестицій, купівлі чи продажу довгострокових матеріальних і нематеріальних активів;
д) операції (у тому числі внутрішньогосподарські розрахунки), що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні.
2. Які штрафні санкції застосовуються за неподання або несвоєчасне подання платником податків Звіту про контрольовані операції та/або документації з трансфертного ціноутворення?
Відповідь: відповідно до п. 120.3 ст. 120 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) неподання платником податків, зокрема, Звіту про контрольовані операції (далі – Звіт) та/або документації з трансфертного ціноутворення (далі – документація) відповідно до вимог ст. 39 ПКУ – тягне за собою накладення штрафу (штрафів) у розмірі:
300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 01 січня податкового (звітного) року;
3 відс. суми контрольованих операцій, щодо яких не була подана документація, визначена підпунктами 39.4.6 та 39.4.9 п. 39.4 ст. 39 ПКУ, але не більше 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 01 січня податкового (звітного) року.
Сплата таких фінансових санкцій (штрафів) не звільняє платника податків від обов’язку подання Звіту та/або документації.
Неподання платником податків Звіту та/або документації після спливу 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати штрафу (штрафів), передбаченого п. 120.3 ст. 120 ПКУ, –
тягне за собою накладення штрафу в розмірі 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 01 січня податкового (звітного) року, за кожен календарний день неподання Звіту та/або документації, але не більше 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 01 січня податкового (звітного) року.
Пунктом 120.6 ст. 120 ПКУ визначено, що несвоєчасне подання платником податків, зокрема, Звіту та/або документації – тягне за собою накладення штрафу (штрафів) у розмірі:
одного розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 01 січня податкового (звітного) року, за кожний календарний день несвоєчасного подання Звіту, але не більше 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 01 січня податкового (звітного) року;
двох розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 01 січня податкового (звітного) року, за кожний календарний день несвоєчасного подання документації, визначеної підпунктами 39.4.6 і 39.4.9 п. 39.4 ст. 39 ПКУ, але не більше 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 01 січня податкового (звітного) року.
Поряд з цим, п. 11 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ визначено, що штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за наслідками перевірок, які здійснюються контролюючими органами, застосовуються у розмірах, передбачених законом, чинним на день прийняття рішень щодо застосування таких штрафних (фінансових) санкцій (з урахуванням норм п. 7 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).
3. Як здійснити самостійне виправлення помилок, допущених у Звіті про контрольовані операції за минулі звітні (податкові) періоди з 01.01.2015?
Відповідь: у разі самостійного виявлення платником податків помилок, що містяться у раніше поданому за періоди з 01 січня 2015 року Звіті про контрольовані операції (далі – Звіт), платник зобов’язаний подати уточнюючий Звіт за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 18 січня 2016 року № 8 зі змінами та доповненнями, про що робиться відмітка у графі 1 заголовної частини Звіту.
4. Які штрафні санкції застосовуються у разі подання уточнюючого Звіту про контрольовані операції за минулі звітні (податкові) періоди?
Відповідь: якщо до початку документальної перевірки платником виявлено контрольовані операції, які були не задекларовані у раніше поданому Звіті про контрольовані операції (далі – Звіт) та подано уточнюючий Звіт, в якому додатково задекларовані контрольовані операції, то до такого платника застосовується штраф у розмірі одного прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 01 січня податкового (звітного) року, за кожний календарний день несвоєчасного декларування контрольованих операцій в поданому Звіті, але не більше 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 01 січня податкового (звітного) року.
5. Чи подається Звіт про контрольовані операції з прочерками, якщо у звітному році операцій, які визнаються контрольованими, платник податку на прибуток не здійснював?
Відповідь: відповідно до пп. 39.4.2 п. 39.4 ст. 39 Податкового кодексу України, зокрема, платники податків, які у звітному році здійснювали контрольовані операції, зобов’язані подавати до 01 жовтня року, що настає за звітним, Звіт про контрольовані операції.
Тобто, Звіт про контрольовані операції не подається, якщо платник податку на прибуток не здійснював у звітному році операцій, які визнаються контрольованими.
6. Яким чином здійснюється подання Звіту про контрольовані операції?
Відповідь: Звіт про контрольовані операції подається до контролюючого органу засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» зі змінами та доповненнями та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» зі змінами та доповненнями.
Форма та Порядок складання Звіту про контрольовані операції затверджені наказом Міністерства фінансів України від 18 січня 2016 року № 8 зі змінами та доповненнями.
7. Що слід вказувати у графах додатка до Звіту про контрольовані операції (у тому числі у графі 24) у разі відсутності інформації по них?
Відповідь: форму Звіту про контрольовані операції (далі – Звіт) та Порядок складання Звіту про контрольовані операції (далі – Порядок) затверджено наказом Міністерства фінансів України від 18 січня 2016 року № 8 зі змінами та доповненнями.
Звіт складається, зокрема із додатка та інформації до додатка, які є невід’ємною частиною Звіту.
У додатку (додатках) до Звіту наводяться, дані про особу (осіб), яка є стороною (сторонами) контрольованої операції, та деталізовані відомості про контрольовану(і) операцію(ії). В інформації до додатка наводиться інформація про ознаки пов’язаності платника податків із відповідним контрагентом відповідно до п.п. 14.1.159 п. 14.1 ст. 14 розд. І Податкового кодексу України (п. 4 розд. І Порядку).
Розділами ІV - VI Порядку визначено порядок заповнення розділу «Відомості про контрольовані операції» додатка до Звіту та «Інформації про ознаки пов’язаності осіб» до додатка до Звіту.
Відповідно до п. 28 розд. ІV Порядку графа 24 додатка до Звіту заповнюється у разі групування контрольованих операцій у їх сукупність для відображення узагальненої інформації у випадках, передбачених п. 6 розд. I Порядку. У такому разі у графі проставляється цифра «1».
Отже, у разі відсутності інформації, що зазначається у графах додатка до Звіту (у тому числі у графі 24), такі графи не заповнюються.
8. Хто (нерезидент чи його постійне представництво) подає за 2020 рік Звіт про контрольовані операції та Повідомлення про участь в міжнародній групі компаній?
Відповідь: нерезиденти (іноземні компанії, організації), постійні представництва яких перебували на обліку в якості платників податку на прибуток підприємств, зобов’язані були протягом трьох місяців (з 1 січня 2021 року до 31 березня 2021 року включно) подати до контролюючих органів документи для взяття їх самих (нерезидентів) на облік в якості платника податку на прибуток. Після взяття на облік нерезидент включається до реєстру платників податків – нерезидентів з установленням ознаки платника податку на прибуток.
Виходячи з вимоги абзацу першого п.п. 39.4.2 п. 39.4 ст. 39 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), нерезиденти, які зареєстровані в Україні як платники податку на прибуток підприємств та які здійснюють свою діяльність в Україні через постійні представництва, за умови, що їх операції із постійним представництвом за підсумками звітного року визнаються контрольованими відповідно до ст. 39 ПКУ, зобов’язані подати Звіт про контрольовані операції (далі – Звіт) та Повідомлення про участь у міжнародній групі компаній (далі – Повідомлення) до 01 жовтня року, що настає за звітним.
Нерезидент, який був поставлений на облік в якості платника податку на прибуток підприємств за місцезнаходженням свого постійного представництва є правонаступником щодо всіх податкових активів і зобов’язань такого постійного представництва, в тому числі тих, які виникли в податкових періодах, у яких на обліку в якості платника податку перебувало постійне представництво.
Такий нерезидент з моменту постановки на облік в якості платника податку на прибуток підприємств за місцезнаходженням свого постійного представництва несе відповідальність за правильність обчислення, повноту та своєчасність сплати грошового зобов’язання з податку на прибуток підприємств цього постійного представництва, в тому числі за періоди, у яких на обліку в якості платника податку перебувало постійне представництво.
В Узагальнюючій податковій консультації, затвердженій наказом Міністерства фінансів України від 19 травня 2021 року № 277, зазначено, що нерезидент може наділити повноваженнями зі сплати податку на прибуток підприємств свій зареєстрований (акредитований або легалізований) відокремлений підрозділ (філію, відділення, представництво тощо). Відповідні повноваження і обов’язки можуть бути передбачені у положенні про відокремлений підрозділ, яке затверджується нерезидентом, або у довіреності на виконання тією або іншою особою представницьких функцій в Україні, засвідченої в установленому законодавством України порядку.
Таким чином Звіт та Повідомлення в Україні може подати особа, уповноважена на це нерезидентом. У розділі «Загальні відомості» Звіту та Повідомлення зазначаються реєстраційні дані такого нерезидента як платника податків в Україні.
9. В яких випадках у Звіті про контрольовані операції зазначаються коди сторони операції «Кредитодавець (позикодавець)» (109) та «Кредитор» (110)?
Відповідь: форму Звіту про контрольовані операції (далі – Звіт) та Порядок складання Звіту про контрольовані операції (далі – Порядок) затверджено наказом Міністерства фінансів України від 18.01.2016 № 8 зі змінами та доповненнями.
У графі 9 розділу «Відомості про контрольовані операції» додатка до Звіту зазначається згідно з додатком 5 до цього Порядку код сторони операції, якою під час контрольованої операції є особа, інформація про яку зазначена у розділі «Відомості про особу, яка бере участь у контрольованих операціях» Додатка (контрагент-нерезидент). У разі відсутності потрібного коду сторони операції проставляється код 144 – «Інше найменування сторони» (п. 13 розд. IV Порядку).
Відповідно додатку 5 до Порядку для операцій кредиту або позики відповідають коди сторони операції, зокрема:
109 – «Кредитодавець (позикодавець)»;
110 – «Кредитор».
Водночас у розділі «Відомості про контрольовані операції» додатка до Звіту зазначаються деталізовані відомості про всі контрольовані операції, здійснені з платником податків у звітному періоді із особою, інформація про яку зазначена у розділі «Відомості про особу, яка бере участь у контрольованих операціях» цього Додатку.
Відображена контрольована операція повинна бути ідентифікована згідно з первинними документами відповідної господарської операції.
Отже, у разі коли у договорі про надання кредиту (позики) стороною операції зазначено «Кредитодавець (позикодавець)», то у графі 9 розділу «Відомості про контрольовані операції» додатка до Звіту також зазначається код сторони операції 109 «Кредитодавець (позикодавець)». У разі коли у договорі стороною операції зазначено «Кредитор», то у графі 9 розділу «Відомості про контрольовані операції» додатка до Звіту також зазначається код сторони операції 110 «Кредитор».
10. Чи зупиняється, на період дії карантину, встановленого з метою запобігання коронавірусної хвороби (COVID-19), перебіг строку надання платником податків документації з трансфертного ціноутворення щодо контрольованих операцій, зазначених у запиті контролюючого органу?
Відповідь: Законом України від 13 травня 2020 року № 591-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» не передбачено зупинення перебігу строку, встановленого п.п. 39.4.4 п. 39.4 ст. 39 Податкового кодексу України в частині надання платником податків документації з трансфертного ціноутворення щодо контрольованих операцій, зазначених у запиті контролюючого органу.
Тобто, платники податків протягом 30 календарних днів з дня отримання запиту контролюючого органу подають документацію з трансфертного ціноутворення щодо контрольованих операцій, зазначених у такому запиті.
Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»:
Підписуйтеся на канали інформування ДПС :