Проведено сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему: «Особливості проведення документальних перевірок у сфері маркетингу та реклами»Розділ: Новини
В Головному управлінні ДПС у м. Києві 21 вересня 2021 року відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему: «Особливості проведення документальних перевірок у сфері маркетингу та реклами».
Пропонуємо Вашій увазі відповіді на деякі запитання, які надійшли від платників податків під час сеансу телефонного зв’язку «гаряча лінія».
1. Які послуги відносяться до маркетингових послуг?
Відповідь: відповідно до пп. 14.1.108 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) маркетингові послуги (маркетинг) - послуги, що забезпечують функціонування діяльності платника податків у сфері вивчання ринку, стимулювання збуту продукції (робіт, послуг), політики цін, організації та управлінні руху продукції (робіт, послуг) до споживача та післяпродажного обслуговування споживача в межах господарської діяльності такого платника податків.
До маркетингових послуг належать, у тому числі: послуги з розміщення продукції платника податку в місцях продажу, послуги з вивчення, дослідження та аналізу споживчого попиту, внесення продукції (робіт, послуг) платника податку до інформаційних баз продажу, послуги зі збору та розповсюдження інформації про продукцію (роботи, послуги).
2. Чи передбачена адміністративна відповідальність, якщо при проведенні документальної перевірки юридичної особи виявлено заниження податкового зобов’язання?
Відповідь: відповідно до абзацу першого ст. 2 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-X зі змінами та доповненнями (далі – КУпАП) законодавство України про адміністративні правопорушення складається з КУпАП та інших законів України.
Статтею 163 прим. 1 КУпАП передбачено, що порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку тягне за собою накладення штрафу у розмірі від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Дії, передбачені частиною першою ст. 163 прим. 1 КУпАП, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі від десяти до п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно з п. 5 підрозд. 1 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 грн, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розд. IV ПКУ для відповідного року.
Таким чином, у разі виявлення контролюючим органом в ході документальної перевірки юридичної особи заниження податкового зобов’язання передбачено застосування адміністративного штрафу у розмірі від 85 грн до 170 грн до керівника та головного бухгалтера (або іншої посадової особи).
3. У разі виявлення контролюючим органом в ході документальної перевірки юридичної особи заниження податкового зобов’язання, чи застосовується адміністративний штраф до посадової особи, яку протягом року вже було піддано адміністративному стягненню?
Відповідь: до особи, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за заниження податкового зобов’язання застосовується адміністративний штраф у розмірі від 170 грн до 255 грн.
4. Чи передбачена адміністративна відповідальність, якщо в ході перевірки (документальної або камеральної) юридичної особи виявлені помилки у податковій звітності, які не призвели до заниження податкового зобов’язання?
Відповідь: якщо під час перевірки (документальної або камеральної) юридичної особи контролюючим органом виявлені помилки у податковій звітності, які не призвели до заниження податкового зобов’язання, але є наданням недостовірної інформації чи перекрученням показників податкового обліку, то до такого платника може бути застосована адміністративна відповідальність згідно зі ст. 163 прим. 1 КУпАП.
5. Чи мають право контролюючі органи під час проведення документальної перевірки надавати платнику податків – юридичній особі письмовий запит для надання пояснень?
Відповідь: платник податків зобов’язаний подавати на належним чином оформлену письмову вимогу контролюючих органів (у випадках, визначених законодавством) документи з обліку доходів, витрат та інших показників, пов’язаних із визначенням об’єктів оподаткування (податкових зобов’язань), первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, фінансову звітність, інші документи, пов’язані з обчисленням та сплатою податків та зборів. У письмовій вимозі обов’язково зазначаються конкретний перелік документів, які повинен надати платник податків, та підстави для їх надання.
Також платник податків зобов’язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов’язані з предметом перевірки. Такий обов’язок виникає у платника податків після початку перевірки та не пов’язаний безпосередньо з оформленням будь-яких додаткових запитів.
Крім того під час проведення документальних перевірок у разі необхідності, надання (надіслання) посадовим особам платника податків (керівнику платника податків або уповноваженій ним особі) запитів щодо надання для проведення перевірки документів (копій документів), пояснень, довідок, інформації тощо. Інформація про такі запити наводиться у загальних положеннях акту (довідки) документальної перевірки. Отримані пояснення додаються до акту (довідки) документальної перевірки.
Отже, під час документальної перевірки посадові особи контролюючих органів для отримання пояснень мають право надавати письмові запити платникам податків.
6. Який порядок та періодичність проведення документальних планових перевірок?
Відповідь: періодичність проведення документальних планових перевірок платників податків визначається залежно від ступеня ризику в діяльності таких платників податків, який поділяється на високий, середній та незначний. Платники податків з незначним ступенем ризику включаються до плану-графіка не частіше, ніж раз на три календарних роки, середнім – не частіше ніж раз на два календарних роки, високим – не частіше одного разу на календарний рік (абзац другий п. 77.2 ст. 77 ПКУ).
Порядок формування, затвердження плану-графіка та внесення змін до нього, а також перелік ризиків та їх поділ за ступенями затверджено наказом Міністерства фінансів України від 02 червня 2015 року № 524 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 07 вересня 2020 року № 548).
Платники податків – юридичні особи, що відповідають критеріям, визначеним п. 44 підрозд. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, та у яких сума сплаченого до бюджету податку на додану вартість становить не менше 5 відс. від задекларованого доходу за звітний податковий період, а також самозайняті особи, сума сплачених податків яких становить не менше 5 відс. від задекларованого доходу за звітний податковий період, включаються до плану-графіка не частіше, ніж раз на три календарних роки. Зазначена норма не поширюється на таких платників податків у разі порушення ними статей 45 «Податкова адреса», 49 «Подання податкової декларації до контролюючих органів», 50 «Внесення змін до податкової звітності», 51 «Подання відомостей про суми виплачених доходів платникам податків – фізичним особам», 57 «Строки сплати податкового зобов’язання» ПКУ (абзац сьомий п. 77.2 ст. 77 ПКУ).
7. Чи має право платник податку, який здійснює діяльність у сфері маркетингу та реклами, включити до складу податкового кредиту суми ПДВ, які під час документальної перевірки були виключені зі складу податкового кредиту у зв’язку з несвоєчасною реєстрацією постачальником податкових накладних в єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН)?
Пунктом 198.6 ст. 198 ПКУ передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 ПКУ.
Податкові накладні, отримані з ЄРПН, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних / розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, таке право зберігається за ним протягом 1095 календарних днів з дати складення податкової накладної / розрахунку коригування.
Суми податку, сплачені (нараховані) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних / розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні / розрахунки коригування до таких податкових накладних в ЄРПН, але не пізніше ніж через 1095 календарних днів з дати складення податкових накладних / розрахунків коригування до таких податкових накладних.
Отже, платник податку має право включити до складу податкового кредиту суми ПДВ, які під час документальної перевірки були виключені зі складу податкового кредиту у зв’язку з несвоєчасною реєстрацією постачальником податкових накладних в ЄРПН, у тому податковому (звітному) періоді, в якому вони зареєстровані в ЄРПН, або у будь-якому наступному податковому (звітному) періоді, але не пізніше ніж через 1095 календарних днів з дати складення податкових накладних.
8. Чи підлягають оподаткуванню ПДВ операції з безоплатної передачі товарів/послуг (в т.ч. для проведення маркетингових/рекламних заходів)?
Відповідь: операції з безоплатного розповсюдження продукції є об’єктом оподаткування.
Якщо вартість безоплатно переданих товарів, придбаних з ПДВ (в т.ч. для проведення маркетингових/рекламних заходів), включається до складу вартості оподатковуваних операцій з постачання (реалізації) самостійно виготовлених товарів/послуг та компенсується їх споживачами, збільшуючи при цьому базу оподаткування ПДВ, то такі товари/послуги слід вважати використаними в оподатковуваних операціях і додаткового нарахування податкових зобов’язань з ПДВ не відбувається.
Такі безоплатно передані товари/послуги визнаються оподатковуваними ПДВ у складі тієї операції, до вартості якої їх було включено.
При нарахуванні платником податку податкових зобов’язань з ПДВ (як у разі включення безоплатно переданих/наданих товарів/послуг до складу вартості оподатковуваних операцій з постачання (реалізації) самостійно виготовлених товарів/послуг, так і у разі визнання безоплатно переданих/наданих товарів/послуг окремою операцією з постачання товарів/послуг), додаткового нарахування податкових зобов’язань з ПДВ відповідно до п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України не здійснюється.
У разі якщо вартість безоплатно переданих товарів та наданих послуг, придбаних з ПДВ (сума нарахована (сплачена) та включена до складу податкового кредиту) не включається до складу вартості оподатковуваних операцій з постачання (реалізації) самостійно виготовлених товарів/послуг. то така передача/надання товарів/послуг розглядається як операція з безоплатного постачання товарів/послуг, яка є об’єктом оподаткування ПДВ та оподатковується у загальновстановленому порядку, виходячи із бази оподаткування ПДВ, визначеної п. 188.1 ст. 188 ПКУ. За такою операцією платник податку зобов’язаний скласти дві податкові накладні та зареєструвати їх в Єдиному реєстрі податкових накладних: одну – на суму, розраховану виходячи з фактичної ціни постачання, іншу – на суму, розраховану виходячи з перевищення ціни придбання/балансової (залишкової) вартості/звичайної ціни над фактичною ціною.
9. Який порядок оподаткування ПДВ операцій з придбання у резидента на митній території України рекламних послуг повіреним - резидентом для довірителя - нерезидента за договором доручення?
Відповідь: оскільки місцем постачання резидентом - платником ПДВ рекламних послуг повіреному - резиденту є митна територія України, то операція з постачання таких послуг є об’єктом оподаткування ПДВ.
Враховуючи те, що місцем постачання придбаних рекламних послуг повіреним – резидентом довірителю – нерезиденту є місце постачання їх за межами митної території України, то зазначена операція не є об’єктом оподаткування ПДВ, а тому повірений – резидент не має права на формування податкового кредиту при придбанні таких послуг.
10. Який порядок відображення в Податковій декларації з податку на прибуток підприємств результатів документальної перевірки, якою встановлено невірно визначені суми доходів, витрат, амортизаційних відрахувань за даними бухгалтерського обліку, від’ємного значення об’єкта оподаткування за минулі звітні (податкові) роки, та виправлення помилок у фінансовій звітності за результатами такої перевірки?
Відповідь: у разі виявлення за результатами документальної перевірки невірно визначених сум доходів, витрат та амортизаційних відрахувань за даними бухгалтерського обліку, що вплинули на визначення об’єкта оподаткування, та відповідно контролюючим органом збільшені/зменшені податкові зобов’язання, то узгоджені суми податкових зобов’язань автоматично нараховуються в інтегрованій картці платника податку. Проведення самостійних виправлень відповідно до ст. 50 ПКУ збільшених/зменшених податкових зобов’язань з податку на прибуток за період, що перевірявся, не здійснюється.
Якщо за результатами документальної перевірки збільшені/зменшені суми від’ємного значення об’єкта оподаткування з податку на прибуток за минулі звітні (податкові) роки, то коригування фінансового результату до оподаткування за звітний період, що був охоплений перевіркою, не здійснюється, а від’ємне значення підлягає виправленню платником податків у показниках Податкової декларації з податку на прибуток підприємств (далі – Декларація) в наступному звітному (податковому) періоді.
При цьому, подається доповнення до Декларації, передбачене п. 46.4 ст. 46 розд. ІІ ПКУ, з відповідним поясненням та зазначенням відповідних сум від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих звітних років, вказавши про цей факт у спеціально відведеному місці в Декларації.
Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»:
Підписуйтеся на канали інформування ДПС :