«Гаряча лінія» щодо новацій у використанні РРО та веденні касових операцій
Головне управління ДПС у м. Києві , опубліковано 15 листопада 2021 о 09:02 Розділ: Новини
В Головному управлінні ДПС у м. Києві 11 листопада 2021 року відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему: «Новації у використанні реєстраторів розрахункових операцій та веденні касових операцій з 01 січня 2021 року».
Пропонуємо Вашій увазі відповіді на деякі запитання, які надійшли від платників податків під час сеансу телефонного зв’язку «гаряча лінія»:
1. Який строк служби РРО?
Строк служби реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) встановлює виробник цієї продукції.
У випадку якщо виробником (постачальником) не встановлено строку служби (а це здебільшого стосується старих моделей касових апаратів), слід керуватися нормою щодо 7 років з моменту введення в експлуатацію, але не більше 9 років від дати випуску, строку служби апарата.
2. Що таке контрольна стрічка ПРРО та які вимоги щодо ії створення?
Згідно з п. 1.2 розд. I Вимог щодо створення контрольної стрічки в електронній формі у реєстраторах розрахункових операцій, програмних реєстраторах розрахункових операцій та модемів для передачі даних, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 08 жовтня 2012 року № 1057 (далі – Вимоги № 1057), контрольна стрічка програмного РРО (далі – ПРРО) – електронні копії розрахункових документів, а також електронні копії фіскальних звітних чеків, які сформовані послідовно із додаванням у кожен наступний розрахунковий документ або фіскальний звітний чек ґешу (створеного із застосуванням ґеш-функції) попереднього розрахункового документу або фіскального звітного чека, та зберігаються в електронній формі таким ПРРО під час його роботи на період відсутності зв’язку між ПРРО та фіскальним сервером контролюючого органу (в режимі офлайн) до моменту передачі розрахункових документів або фіскальних звітних чеків до фіскального сервера контролюючого органу.
Пунктом 2.4 розд. II Вимог № 1057 встановлено, що ПРРО має забезпечувати:
створення та зберігання контрольної стрічки на ПРРО у разі здійснення розрахункових операцій у режимі офлайн до передачі електронних розрахункових документів, електронних фіскальних звітних чеків до фіскального сервера. Така передача завершується отриманням від контролюючого органу підтвердження про доставку таких документів;
під час роботи в режимі офлайн присвоєння кожному створеному електронному розрахунковому документу та фіскальному звітному чеку фіскального номера з діапазону фіскальних номерів, сформованого фіскальним сервером контролюючого органу, у порядку, встановленому ст. 5 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
3. Яка інформація вноситься до реєстру ПРРО?
Реєстр ПРРО ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, до якого вносяться ПРРО в момент присвоєння їм фіскального номера фіскальним сервером контролюючого органу, а також відомості про суб’єкта господарювання та його господарські одиниці, де застосовуються такі ПРРО, дані сертифікатів електронних підписів та/або печаток, що використовуються такими реєстраторами.
4. Яким чином скасовується помилково проведена сума розрахунків через ПРРО?
Скасування суб’єктом господарювання помилково проведеної суми через ПРРО здійснюється шляхом формування розрахункового документу повернення товару (фіскальний касовий чек видачі коштів) або шляхом сторнування попереднього чеку та проведення операції продажу повторно.
5. Чи необхідно ФОП, яка має електронний підпис, генерувати електронну печатку для ПРРО?
Генерувати електронну печатку фізичній особі – підприємцю, яка має електронний підпис, потрібно лише для програмно-технічних комплексів самообслуговування, в яких відсутній касир.
За бажанням фізичної особи – підприємця можна використовувати електронну печатку для ПРРО.
6. Чи передбачена адміністративна відповідальність до ФОП та посадових осіб юридичної особи за перевищення граничної суми готівкових розрахунків?
Відповідно до ст. 163 прим. 15 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-Х (далі – КУпАП) порушення порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), у тому числі перевищення граничних сум розрахунків готівкою, недотримання установлених законодавством вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів – тягне за собою накладення штрафу на фізичну особу – підприємця, посадових осіб юридичної особи від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Дія, передбачена частиною першою ст. 163 прим. 15 КУпАП, вчинена особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за таке ж порушення, – тягне за собою накладення штрафу від п’ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
7. Чи вважається автомат з продажу товарів (послуг) РРО?
Автомат з продажу товарів (послуг) – РРО, який в автоматичному режимі здійснює видачу (надання) за готівкові кошти або із застосуванням платіжних карток, жетонів тощо товарів (послуг) і забезпечує відповідний облік їх кількості та вартості та створює контрольну стрічку в електронному вигляді.
8. Чи застосовується РРО при проведенні розрахунку в касі підприємства з часткової оплати вартості путівки Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності?
У разі реалізації путівок РРО необхідно використовувати на загальних підставах відповідно до вимог чинного законодавства.
Проведення розрахунків за реалізовані путівки виключно через банківські установи не вимагає обов’язкового застосування РРО.
9. Яким чином суб’єкт господарювання, який має відокремлені підрозділи (філії), може зареєструвати РРО?
Відповідно до п. 3 глави 2 розд. II Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547, реєстрація РРО здійснюється в контролюючому органі за основним місцем обліку суб’єкта господарювання як платника податків.
Суб’єкт господарювання, який є платником податку на прибуток, може реєструвати РРО за місцезнаходженням своїх відокремлених підрозділів, які розташовані на території іншої, ніж такий суб’єкт, територіальної громади.
Національні оператори можуть реєструвати РРО за місцезнаходженням своїх відокремлених підрозділів або господарських одиниць, де будуть використовуватися РРО:
Акціонерне товариство «Укрпошта» – за місцезнаходженням відділень;
Публічне акціонерне товариство «Укртелеком» – за місцезнаходженням центрів та цехів телекомунікаційних послуг;
Державне підприємство спеціального зв’язку – за місцезнаходженням вузлів та пунктів спеціального зв’язку;
Акціонерне товариство «Українська залізниця» – за місцезнаходженням станцій, підрозділів локомотивного, вагонного, колійного, вантажного, пасажирського та інших господарств, необхідних для забезпечення роботи залізничного транспорту.
РРО за місцезнаходженням відокремлених підрозділів та господарських одиниць юридичної особи реєструються за кодом ЄДРПОУ.
10. Яким чином ЦСО може виправити помилки в поданій довідці про опломбування РРО за ф. 1-ЦСО?
У разі, якщо Центр сервісного обслуговування (далі – ЦСО) виявив помилку у Довідці про опломбування РРО за формою № 1-ЦСО (далі – довідка про опломбування), він має подати нову довідку про опломбування з правильною інформацією до контролюючого органу за місцем реєстрації РРО засобами телекомунікацій в електронній формі.
Дані останньої довідки про опломбування, яка надійшла від ЦСО про опломбування РРО з відповідними фіскальним та заводським номером, найменуванням моделі та версії програмного забезпечення, що належить відповідному суб’єкту господарювання, будуть вважатись актуальними даними про опломбування такого РРО.
11. Чи зобов’язані музеї при продажу квитків застосовувати РРО та/або ПРРО?
У разі віднесення музеїв до категорії культурно-спортивних і видовищних закладів, то суб’єкти господарювання, які здійснюють продаж квитків на відвідування таких музеїв, мають право не застосовувати РРО та/або ПРРО та розрахункові книжки.
Водночас такі суб`єкти господарювання не звільняються від видачі інших розрахункових документів та ведення їх обліку у порядку, встановленому відповідними відомчими нормативними документами.
12. Який порядок створення РРО фіскального звітного чеку (щоденного Z-звіту), якщо тривалість зміни (робочого дня) суб’єкта господарювання становить 24 години?
Якщо суб’єкт господарювання працює цілодобово, то фіскальний звітний чек (щоденний Z-звіт) повинен створюватись РРО кожного дня по закінченню робочої зміни, але не пізніше 24 години цього дня.
13. Чи однакові основні реквізити розрахункового документа (фіскального касового чека) для чеків, створених РРО та ПРРО?
Так, основні реквізити розрахункового документа (чека) для чеків, створених РРО та ПРРО та визначені Положенням про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів є однаковими.
14. Які обов’язкові реквізити повинен містити фіскальний звітний чек ”Z-звіт”?
Відповідно до п. 14 Постанови Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2002 року № 199 «Про затвердження вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій та вимог щодо забезпечення виконання фіскальних функцій програмними реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування» чеки всіх звітів повинні містити такі загальні реквізити:
назву і адресу господарської одиниці;
індивідуальний номер платника, перед яким друкуються великі літери ”ПН”. У разі коли суб’єкт підприємницької діяльності не зареєстрований як платник ПДВ, замість індивідуального номера платника повинен бути надрукований ідентифікаційний код згідно з ЄДРПОУ (для юридичних осіб) або ідентифікаційний номер згідно з ДРФО (для фізичних осіб), а замість літер ”ПН” – літери ”ІД”;
фіскальний номер реєстратора, перед яким друкуються великі літери ”ФН”;
заводський номер реєстратора;
логотип виробника.
Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»:
Підписуйтеся на канали інформування ДПС: