Про новації у використанні реєстраторів розрахункових операцій та веденні касових операцій під час «гарячої лінії»
Головне управління ДПС у м. Києві , опубліковано 29 листопада 2021 о 14:17 Розділ: Новини
В Головному управлінні ДПС у м. Києві 25 листопада 2021 року відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему: «Новації у використанні реєстраторів розрахункових операцій та веденні касових операцій з 01.01.2021».
Пропонуємо Вашій увазі відповіді на деякі запитання, які надійшли від платників податків під час сеансу телефонного зв’язку «гаряча лінія».
1. Як оформити факт нестачі чи надлишку готівкових коштів у касі підприємства?
Відповідь: факт нестачі (надлишок) готівкових коштів у касі підприємства оформляється актом про результати інвентаризації наявних коштів згідно з додатком 7 до Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148 (далі – Положення № 148).
2. Як проводиться інвентаризація каси?
Відповідь: інвентаризація кас проводиться в/на кожній/кожному станові/підприємстві в строки, установлені керівником, з перерахуванням усієї готівки та перевіркою інших цінностей, що зберігаються в касі. Залишок готівки в касі звіряється з даними обліку за книгами обліку. Готівка, що зберігається в касі, але не підтверджена касовими документами, уважається надлишком готівки в касі. У разі застосування підприємством у розрахунках реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) звіряється сума наявної готівки на місці проведення касиром розрахунку із сумою, зазначеною у звіті РРО (у розрахункових книжках та книзі обліку розрахункових операцій). У разі виявлення під час інвентаризації нестачі або надлишку цінностей у касі в акті зазначається сума нестачі або надлишку і з’ясовуються обставини їх виникнення. Сума нестачі відшкодовується відповідно до законодавства України, а надлишок оприбутковується в касі та зараховується в дохід відповідної/відповідного установи/підприємства.
3. Яким чином закривається касова книга (форма КО-4) після закінчення календарного року або у разі зміни її форми?
Відповідь: форма касової книги (форма № КО-4) наведена у додатку 5 до Положення № 148, яким передбачено ведення цієї книги впродовж одного календарного року.
Аркуші касової книги нумеруються та прошнуровуються, опечатуються відбитком печатки, за наявності її в установі/на підприємстві. Кількість аркушів у касовій книзі засвідчуються підписами керівника і головного бухгалтера установи/підприємства.
При цьому, якщо у касовій книзі залишились не заповненні сторінки (пусті), то на таких сторінках проставляються прочерки або на наступній сторінці після останнього запису ставиться дата закінчення книги та засвідчується підписами керівника і головного бухгалтера підприємства (юридичної особи).
Порядок закриття касової книги у випадку зміни її форми, здійснюється таким чином, як і по закінченні календарного року.
У разі, якщо протягом календарного року касова книга закінчується або змінюється її форма, то нумерація сторінок у наступній касовій книзі повинна розпочинатись з «1».
Якщо касова книга велась в електронній формі, то після закінчення календарного року (або залежно від потреби) «Вкладний аркуш касової книги» формується в підшивки в хронологічному порядку, які формуються в книгу. Така книга засвідчується підписами керівника і головного бухгалтера, і передається для зберігання відповідно до законодавства України.
4. Який строк зберігання касової книги?
Відповідь: платники податків зобов’язані після закінчення касової книги, яка велась на паперових або на електронних носіях, зберігати її протягом не менш як 3 роки з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а в разі її неподання – передбаченого Податковим кодексом України граничного терміну подання такої звітності та документів, пов’язаних з виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, – не менш як 3 роки з дня здійснення відповідної господарської операції (для відповідних дозвільних документів – не менш як 3 роки з дня завершення терміну їх дії).
5. Які терміни видачі готівкових коштів під звіт?
Відповідь: відповідно до п. 19 розд. ІІ Положення № 148, готівка під звіт або на відрядження видається суб’єктами господарювання підзвітним особам відповідно до законодавства України.
Готівка видається під звіт:
1) на закупівлю сільськогосподарської продукції та заготівлю вторинної сировини на строк не більше 10 робочих днів;
2) на закупівлю брухту чорних металів і брухту кольорових металів - на строк не більше 30 робочих днів від дня видачі готівки під звіт;
3) на всі інші виробничі (господарські) потреби - на строк не більше двох робочих днів, уключаючи день отримання готівки під звіт.
Підзвітна особа має право продовжити строк використання виданих під звіт коштів, якщо готівка одночасно видана як на відрядження, так і для вирішення в цьому відрядженні виробничих (господарських) питань (у тому числі для закупівлі сільськогосподарської продукції в населення та заготівлі вторинної сировини, у тому числі брухту чорних металів і брухту кольорових металів). Строк використання такої готівки продовжується до завершення строку відрядження.
Видача підзвітній особі готівки під звіт проводиться за умови звітування нею у встановленому порядку за раніше отримані під звіт суми.
6. Чи поширюється обмеження щодо граничної суми розрахунків на розрахунки, які проводяться із застосуванням електронних платіжних засобів (платіжних карток)?
Відповідь: обмеження щодо граничної суми розрахунків не поширюється на розрахунки, які проводяться із застосуванням електронних платіжних засобів (платіжних карток).
7. Чи є підставою для проведення фактичної перевірки контролюючим органом, неподання СГ в установлений законом строк обов’язкової звітності про використання РРО та/або ПРРО, подання їх із нульовими показниками?
Відповідь: пунктом 7 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265) встановлено, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу, зобов’язані подавати до контролюючих органів звітність, пов’язану із застосуванням РРО та розрахункових книжок (далі – РК), не пізніше 15 числа наступного за звітним місяця у разі, якщо п. 7 ст. 3 Закону № 265 не передбачено подання інформації по дротових або бездротових каналах зв’язку.
Суб’єкти господарювання, які використовують програмні РРО, повинні передавати до контролюючих органів по дротових або бездротових каналах зв’язку інформацію у формі електронних копій розрахункових документів, електронних фіскальних звітів, електронних фіскальних звітних чеків та іншу інформацію, необхідну для обліку роботи програмних РРО фіскальним сервером контролюючого органу, яка створюється засобами таких програмних реєстраторів розрахункових операцій.
Неподання суб’єктом господарювання в установлений законом строк обов’язкової звітності про використання реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) та/або програмних РРО, розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, подання їх із нульовими показниками є підставою для проведення фактичної перевірки контролюючим органом.
8. Який строк служби РРО?
Відповідь: відповідно до п. 2 Порядку технічного обслуговування та ремонту реєстраторів розрахункових операцій, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2004 року № 601, строк служби — строк, протягом якого виробник (постачальник) гарантує працездатність РРО, у тому числі комплектувальних виробів та його складових частин, збереження інформації у фіскальній пам’яті за умови дотримання користувачем вимог експлуатаційних документів. Строк служби РРО встановлює виробник цієї продукції.
У випадку якщо виробником (постачальником) не встановлено строку служби (а це здебільшого стосується старих моделей касових апаратів), слід керуватися нормою щодо 7 років з моменту введення в експлуатацію, але не більше 9 років від дати випуску, строку служби апарата.
9. Як можна відновити інформацію, що зберігалася у фіскальному блоці РРО, у разі виходу з ладу такого блока?
Відповідь: відновлення інформації у разі виходу з ладу фіскального блока РРО здійснюється лише виробником такого РРО.
10. Чи дозволяється СГ використовувати ПРРО при оптовій та/або роздрібній торгівлі пальним?
Відповідь: згідно з п. 1 ст. 3 Закону № 265 суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні РРО (далі – ПРРО) із створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом № 265, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.
Використання ПРРО при оптовій та/або роздрібній торгівлі пальним забороняється.
Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»:
Підписуйтеся на канали інформування ДПС: