Столичні податківці провели сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» щодо особливостей оподаткування деяких видів податків
Головне управління ДПС у м. Києві , опубліковано 12 листопада 2021 о 13:42 Розділ: Новини
В Головному управлінні ДПС у м. Києві 10 листопада 2021 року відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему: «Особливості податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Особливості нарахування, сплати та подання звітності з окремих податків і зборів платниками єдиного податку. Особливості нарахування та сплати рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України, згідно запровадженої нової ставки рентної плати, починаючи з 23 травня 2020 року, з дати набрання чинності змін до ПКУ (внесених Законом України від 16 січня 2020 № року 466-ІХ )».
Пропонуємо Вашій увазі відповіді на деякі запитання, які надійшли від платників податків під час сеансу телефонного зв’язку «гаряча лінія»:
1. Починаючи з якого періоду розпочинається сплата податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки?
Сплата податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, розпочинається з 01 січня 2013 року.
Проте у 2013 році фізичні особи податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, не сплачують.
2. За яким кодом бюджетної класифікації сплачується податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки?
Наказом Міністерства фінансів України від 14 січня 2011 року № 11 «Про бюджетну класифікацію» затверджено наступну Класифікацію доходів бюджету по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки:
18010100 «Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками об’єктів житлової нерухомості»;
18010200 «Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об’єктів житлової нерухомості»;
18010300 «Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об’єктів нежитлової нерухомості»;
18010400 «Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками об’єктів нежитлової нерухомості».
3. Який документ надається платнику контролюючим органом для підтвердження скасування (відкликання) податкового повідомлення-рішення (далі – ППР) про сплату податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки?
У разі виявлення розбіжностей за результатами звірки даних, контролюючий орган проводить перерахунок суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та надсилає (вручає) фізичній особі – платнику податків нове ППР, попереднє ППР вважається скасованим (відкликаним).
У разі звернення платника податку із заявою (клопотанням) до контролюючого органу у відповідності до вимог Закону України «Про звeрнення громадян», такому платнику надається письмова відповідь про результати розгляду його заяви (клопотання).
4. Яким чином надсилаються ППР про сплату сум податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки нерезидентам – власникам нерухомого майна на території України?
Контролюючі органи надсилають (вручають) ППР про сплату сум податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, фізичним особам – нерезидентам за місцезнаходженням об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності таких нерезидентів.
5. Чи повинен контролюючий орган надавати розрахунок суми грошового зобов’язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, до ППР, яке надсилається (вручається) фізичній особі?
Розрахунок суми грошового зобов’язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, до ППР, яке надсилається (вручається) фізичній особі, додається за наявності.
6. Яким чином виконуються обов’язки по сплаті податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, якщо об’єкт житлової нерухомості перебуває у власності неповнолітньої особи?
Грошові зобов’язання неповнолітніх осіб виконуються їх батьками (усиновителями), опікунами (піклувальниками) до набуття неповнолітніми особами цивільної дієздатності в повному обсязі.
Батьки (усиновителі) неповнолітніх і неповнолітні у разі невиконання грошових зобов’язань неповнолітніх несуть солідарну майнову відповідальність за погашення грошових зобов’язань та/або податкового боргу.
7. Чи включаються до складу орендної плати орендаря кошти, отримані як відшкодування (компенсація) земельного податку та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та чи включаються орендодавцем до бази оподаткування ПДВ такі суми (у тому числі за умови, якщо між орендодавцем та орендарем укладено окремі договори про надання орендарем компенсації таких витрат)?
У випадку, якщо орендодавцем (крім бюджетної установи) отримуються кошти від орендаря як відшкодування (компенсація) земельного податку та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, такі кошти є складовою частиною орендної плати та включаються орендодавцем до бази оподаткування та оподатковуються ПДВ у загальновстановленому порядку, у тому числі за умови, якщо між орендодавцем та орендарем укладено окремі договори про надання орендарем компенсації таких витрат.
8. Який алгоритм розрахунку податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, фізичної особи, у власності якої перебуває декілька об’єктів житлової нерухомості різних типів, якщо загальна площа одного з них перевищує п’ятикратний розмір неоподатковуваної площі, а сумарна загальна площа всіх об’єктів вказаний розмір не перевищує?
Розрахунок здійснюється наступним чином:
1. розраховуємо сумарну загальну площу всіх об’єктів нерухомості;
2. застосовуємо пільгу та визначаємо площу перевищення пільгової:
(сумарна загальна площа) – (180 кв. м.);
3. визначаємо питому вагу по окремому об’єкту:
(загальна площа окремого об’єкта)/(сумарна загальна площа всіх об’єктів);
4. визначаємо суму податку та розподіляємо її пропорційно до питомої ваги сумарної загальної площі всіх об’єктів нерухомості:
1) для об’єкта, загальна площа якого перевищує п’ятикратний розмір неоподатковуваної площі:
((площа, що перевищує пільгову площу) х (ставка податку по об’єкту) х (питома вага об’єкта)) + 25000 грн), – у разі, якщо фізична особа є власником нерухомого майна протягом року,
((площа, що перевищує пільгову площу) х (ставка податку по об’єкту) х (питома вага об’єкта))/12 місяців х (кількість місяців володіння об’єктом житлової нерухомості) +
((25000 грн/12 місяців х (кількість місяців володіння об’єктом житлової нерухомості)), – у разі, якщо фізична особа є власником нерухомого майна протягом декількох місяців;
2) для інших об’єктів (за умови не перевищення загальної площі або частки такого об’єкта п’ятикратного розміру неоподатковуваної площі):
(площа, що перевищує пільгову площу) х (ставка податку по об’єкту) х (питома вага об’єкта), – у разі, якщо фізична особа є власником нерухомого майна протягом року;
((площа, що перевищує пільгову площу) х (ставка податку по об’єкту) х (питома вага об’єкта))/12 (місяців) х (кількість місяців володіння об’єктом житлової нерухомості), – у разі, якщо фізична особа є власником нерухомого майна протягом декількох місяців.
9. У яких випадках в податковій декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, заповнюється поле «починаючи з»?
Поле «починаючи з» в податковій декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – Декларація на нерухомість), заповнюється (арабськими цифрами) у випадках:
подання Декларації на нерухомість за новостворені (нововведені) об’єкти житлової та/або нежитлової нерухомості (проставляється місяць, з якого виникають податкові зобов’язання);
при переході права власності на об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості протягом звітного року (придбано/продано об’єкт нерухомості) (проставляється місяць, з якого виникають/припиняються податкові зобов’язання);
у разі уточнення податкових зобов’язань (зазначається місяць, з якого здійснюється уточнення показників).
10. Яким чином уточнити показники в Декларації на нерухомість, у разі коли протягом року об’єкт будівлі було зруйновано (знищено)?
Платник податку юридична особа нараховує податок за об’єкт нерухомого майна, який було зруйновано/знищено, при наявності підтверджуючих документів щодо державної реєстрації припинення права власності на такий об’єкт нерухомого майна, за період з 01 січня звітного року до початку того місяця, в якому проведено таку державну реєстрацію.
Якщо державна реєстрація припинення права власності на об’єкт нерухомого майна відбулась не пізніше 20 лютого звітного року, а «Звітну» Декларацію на нерухомість вже подано, то до закінчення граничного терміну її подання платником податків юридичною особою Декларація на нерухомість подається за типом «Звітна нова», а після його закінчення – «Уточнююча».
11. Чи сплачується податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за період до дати оформлення прав власності (користування) спадкоємцями, у разі смерті фізичної особи – власника об’єкта нерухомості?
У разі смерті фізичної особи – власника об’єкта нерухомості, податковий обов’язок щодо сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, припиняється з початку місяця в якому наступила смерть власника.
Спадкоємці фізичної особи, які у загальновстановленому порядку набули право власності на об’єкт нерухомого майна після смерті фізичної особи – попереднього власника, з місяця виникнення права власності на такий об’єкт сплачують податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
12. У який термін платнику єдиного податку, що не передбачає сплати ПДВ, потрібно подати заяву за формою № 1-ПДВ при переході за добровільним рішенням на загальну систему оподаткування?
У разі переходу осіб із спрощеної системи оподаткування, що не передбачає сплати податку, на сплату інших податків і зборів, встановлених Податковим кодексом України (далі – ПКУ), у випадках, визначених главою 1 розд. XIV ПКУ, за умови, що такі особи відповідають вимогам, визначеним п. 181.1 ст. 181 ПКУ, реєстраційна заява подається не пізніше 10 числа першого календарного місяця, в якому здійснено перехід на сплату інших податків і зборів, встановлених ПКУ.
У разі добровільної реєстрації особи як платника податку реєстраційна заява подається не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку податкового періоду, з якого такі особи вважатимуться платниками податку та матимуть право на податковий кредит і складання податкових накладних.
13. Чи є платниками податку на прибуток юридичні особи – платники єдиного податку ІІІ та ІV груп при виплаті доходів із джерелом їх походження з України нерезиденту – юридичній особі?
У разі виплати на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-якого доходу (прибутку) з джерелом походження з України юридичні особи – платники єдиного податку ІІІ та ІV груп повинні утримувати й перераховувати до відповідного бюджету податок з доходів нерезидента, а також за підсумками податкового (звітного) року протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем такого звітного (податкового) року, подавати до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням Податкову декларацію з податку на прибуток підприємств із заповненням рядка 23 ПН (далі – Декларація) та Розрахунок (звіт) податкових зобов’язань нерезидентів, якими отримано доходи із джерелом їх походження з України (таблицю 1) як додаток до неї. Інші показники Декларації не заповнюються та інші додатки до Декларації (у т. ч. фінансова звітність) не подаються.
14. Чи оподатковується ПДФО та військовим збором та за якою ознакою доходу відображається в додатку 4ДФ до Розрахунку сума допомоги на дітей, яка надається ФОП – платнику єдиного податку І та ІІ групи, на період здійснення заходів щодо запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)?
Сума допомоги на дітей, яка, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22 квітня 2020 року № 329, надається фізичній особі – підприємцю – платнику єдиного податку І та ІІ групи, на період здійснення заходів щодо запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не оподатковується податком на доходи фізичних осіб та військовим збором та відображається у додатку 4ДФ до Розрахунку за ознакою доходу «128».
15. Чи передбачена відповідальність за неподання або несвоєчасне подання до контролюючого органу копій ліцензій на користування радіочастотним ресурсом України, ліцензій на мовлення та дозволів на експлуатацію радіоелектронних засобів та випромінювальних пристроїв?
Застосування штрафних санкцій за неподання або несвоєчасне подання копій ліцензій на користування радіочастотним ресурсом України, ліцензій на мовлення та дозволів на експлуатацію радіоелектронних засобів та випромінювальних пристроїв нормами ПКУ не передбачено.
16. Як суб’єкт господарювання, що здійснював користування радіочастотним ресурсом на підставі ліцензії, термін дії якої розпочався (закінчився) в звітному місяці, обчислює показник колонки 8 «податкове зобов’язання» Додатку 4 прим. 1 до податкової декларації з рентної плати за звітний період?
Суб’єкт господарювання, що здійснював у звітному періоді (місяці) користування радіочастотним ресурсом на підставі ліцензії, термін дії якої розпочався (закінчився) у зазначеному місяці, обчислює показник колонки 8 «податкове зобов’язання» Додатку 4
прим. 1 до податкової декларації з рентної плати пропорційно кількості календарних днів дії ліцензії у звітному місяці.
17. За який звітний період вперше подається податкова декларація з рентної плати суб’єктом господарювання, який отримав дозвільний документ (ліцензію або дозвіл) на користування радіочастотним ресурсом України (у т. ч., якщо користування радіочастотним ресурсом здійснюється в місяці наступному після отримання дозвільного документу)?
Податкова декларація з рентної плати подається суб’єктом господарювання, що отримав дозвільний документ (ліцензію або дозвіл) на користування радіочастотним ресурсом України вперше за календарний місяць, в якому суб’єкт господарювання отримав такий дозвільний документ (незалежно від того, в якому місяці суб’єкт господарювання почав користуватися радіочастотним ресурсом).
18. Як визначається сума рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України, якщо у дозволі відсутня інформація щодо ширини смуги радіочастот, виду радіозв’язку?
У разі відсутності у дозволі на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою інформації щодо ширини смуги радіочастот, виду радіозв’язку, користувачам радіочастотним ресурсом України необхідно звернутися до уповноваженого органу, що видає дозволи – державне підприємство «Український державний центр радіочастот».
Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»:
Підписуйтеся на канали інформування ДПС: