Проведено «гарячу лінію» на тему: «Особливості податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Особливості нарахування, сплати та подання звітності з окремих податків і зборів платниками єдиного податку. Особливості нарахування та сплати рентно

Головне управління ДПС у м. Києві, опубліковано 13 грудня 2021 о 15:16 Розділ: Новини

В Головному управлінні ДПС у м. Києві 08 грудня 2021 року відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему: «Особливості податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Особливості нарахування, сплати та подання звітності з окремих податків і зборів платниками єдиного податку. Особливості нарахування та сплати рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України».

Пропонуємо Вашій увазі відповіді на деякі запитання, які надійшли від платників податків під час сеансу телефонного зв’язку «гаряча лінія».

1. Яким чином обчислюється сума податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, для фізичних осіб?

Відповідь: обчислення суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з об’єкта/об’єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об’єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.

Підпунктом 266.7.1 прим. 1 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)  визначено, що за наявності у власності платника податку об’єкта (об’єктів) житлової нерухомості, у тому числі його частки, що перебуває у власності фізичної чи юридичної особи – платника податку, загальна площа якого перевищує 300 кв. метрів (для квартири) та/або 500 кв. метрів (для будинку), сума податку, розрахована відповідно до підпунктів «а» – «г» пп. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, збільшується на 25000 грн. на рік за кожен такий об’єкт житлової нерухомості (його частку).

Підпунктом 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 ПКУ визначено, що податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, обчисленого згідно з пп. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, разом з детальним розрахунком суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, до 01 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).

Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та відповідні платіжні реквізити, визначені в абзаці першому пп. 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, що надсилаються платнику податку, повинні містити щодо кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, зокрема, але не виключно, інформацію про адресу місцезнаходження об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості, його площу, ставки та надані фізичним особам пільги зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості податок сплачується фізичною особою – платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.

Контролюючі органи за місцем проживання (реєстрації) платників податку в десятиденний строк інформують відповідні контролюючі органи за місцезнаходженням об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості про надіслані (вручені) платнику податку податкові повідомлення-рішення про сплату податку у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

2. Чи мають право контролюючі органи обчислити суму податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, для ФО за попередній (звітний) рік після 1 липня року, що настає за попереднім (звітним) роком?

Відповідь: обчислення суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з об’єкта/об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості (пп. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ).

Базовий  податковий  (звітний) період дорівнює календарному року (пп. 266.6.1 п. 266.6 ст. 266 ПКУ).

Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, обчисленого згідно з пп. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, разом з детальним розрахунком суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком) (пп. 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 ПКУ).

У разі якщо контролюючий орган не надіслав (не вручив) податкове/податкові повідомлення-рішення у строки, встановлені пп. 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, фізичні особи звільняються від відповідальності, передбаченої ПКУ за несвоєчасну сплату податкового зобов’язання. Податкове зобов’язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, може бути нараховано за податкові (звітні) періоди (роки) в межах строків, визначених п. 102.1 ст. 102 ПКУ (п. 266.10 ст. 266 ПКУ).

Контролюючий орган, крім випадків, визначених п. 102.2 ст. 102 ПКУ, має право самостійно визначити суму грошових зобов’язань платника податків у випадках, визначених ПКУ, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку сплати грошових зобов’язань, нарахованих контролюючим органом (п. 102.1 ст. 102 ПКУ).

Отже, контролюючий орган має право обчислити суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за три звітні податкові роки.

3. Чи надаються ФОП – власником об’єктів нежитлової нерухомості до контролюючого органу правовстановлюючі документи, які підтверджують їх належність до категорії «Будівлі промислові та склади» з метою звільнення від оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки?

Відповідь: фізичною особою – підприємцем не надаються до контролюючого органу правовстановлюючі документи, які підтверджують належність об’єктів нежитлової нерухомості до категорії «Будівлі промислові та склади» (код 125) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, якщо така особа є їх власником.

Такі документи надаються у разі відсутності у базі даних інформаційних систем Державної податкової служби України відомостей про класифікаційні ознаки та функціональне призначення об’єктів нерухомості.

4. Чи є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, об’єкти житлової нерухомості, які належать багатодітним або прийомним сім’ям, у яких виховуються п’ятеро дітей, одній з яких виповнилося 18 років?

Відповідь:  підпунктом «л» пп. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПКУ встановлено, що не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, об’єкти житлової нерухомості, які належать багатодітним або прийомним сім’ям, у яких виховується п’ять та більше дітей.

Згідно  з  абзацами  другим – третім  ст. 1 розд. І Закону України від 26 квітня 2001 року № 2402-ІІІ, дитина – це особа віком до 18 років (повноліття), якщо згідно з законом, застосовуваним до неї, вона не набуває прав повнолітньої раніше.

Відповідно  до  ст. 6  глави  1  розд.  І Сімейного кодексу України від 10 січня 2002 року № 2947-ІІІ, правовий статус дитини має особа до досягнення нею повноліття. Неповнолітньою вважається дитина у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років.

Враховуючи зазначене, не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, об’єкти житлової нерухомості, які належать багатодітним або прийомним сім’ям, у яких виховуються п’ятеро і більше дітей, жодному з яких не виповнилося 18 років.

5. Яким чином обчислюється сума податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, для юридичних осіб?

Відповідь: відповідно до пп. 266.7.5. п. 266.7 ст. 266 ПКУ платники податку – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 01 січня звітного року і не пізніше 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об’єкта/об’єктів оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості декларація юридичною особою – платником подається протягом 30 календарних днів з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.

6. Яким чином виконуються обов’язки по сплаті податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, якщо об’єкт житлової нерухомості перебуває у власності неповнолітньої особи?

Відповідь: відповідно до ст. 6 Сімейного кодексу України від 10 січня 2002 року № 2947-III правовий статус дитини має особа до досягнення нею повноліття.

Неповнолітньою вважається дитина у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років.
     Згідно з п. 99.2 cт. 99 ПКУ грошові зобов’язання неповнолітніх осіб виконуються їх батьками (усиновителями), опікунами (піклувальниками) до набуття неповнолітніми особами цивільної дієздатності в повному обсязі.

Батьки (усиновителі) неповнолітніх і неповнолітні у разі невиконання грошових зобов’язань неповнолітніх несуть солідарну майнову відповідальність за погашення грошових зобов’язань та/або податкового боргу.

7. Яким чином сплачується податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, іноземною юридичною особою – нерезидентом власником об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості (їх часток)?

Відповідь: якщо у власності іноземної юридичної особи – нерезидента перебувають об’єкти житлової та/або нежитлової нерухомості (їх частки), то податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачується такою особою:

самостійно, при цьому, до придбання нерухомого майна або отримання майнових прав на таке майно в Україні, він зобов’язаний стати на облік до контролюючого органу за місцезнаходженням нерухомого майна;

через представництво (постійне представництво нерезидента), яке перебуває на обліку в контролюючих органах в залежності від обраного способу державної реєстрації (акредитації, легалізації).

8. Чи має право юридична особа платник єдиного податку третьої групи бути управителем майна?

Відповідь: юридична особа – платник єдиного податку – третьої групи має право бути управителем майна згідно з договором управління майном за умови дотримання вимог ПКУ (в частині взяття договору на облік, реєстрації управителя платником ПДВ та застосування ставки єдиного податку у розмірі 3 відсотки доходу), або згідно з договором надання послуг з управління майном.

9. Чи враховуються суми ПДВ юридичною особою, яка прийняла рішення про перехід на спрощену систему оподаткування (у т. ч. без сплати ПДВ), в розрахунку доходу за попередній календарний рік, що передує року переходу на спрощену систему оподаткування?

Відповідь: якщо юридична особа була зареєстрована як платник податку на додану вартість та прийняла рішення про перехід на сплату єдиного податку третьої групи (у т. ч. без сплати податку на додану вартість), то при визначенні доходу за попередній календарний рік, що передує переходу на спрощену систему оподаткування, не враховуються суми податку на додану вартість, нараховані на вартість продажу товарів, виконаних робіт, наданих послуг, що підлягали перерахуванню до бюджету.

10. Від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності яких податків і зборів звільняються ФОП – платники єдиного податку?

Відповідь: відповідно до п. 297.1 ст. 297 ПКУ фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з таких податків і зборів:

податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених, зокрема, пп. 133.1.4 п. 133.1 ст. 133 ПКУ;

податку на доходи фізичних осіб у частині доходів (об’єкта оподаткування), що отримані в результаті господарської діяльності платника єдиного податку першої – четвертої групи (фізичної особи) та оподатковані згідно з главою 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розд. XIV ПКУ;

податку на додану вартість з операцій з постачання товарів, робіт та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, крім податку на додану вартість, що сплачується фізичними особами та юридичними особами, які обрали ставку єдиного податку, визначену пп. 1 п. 293.3 ст. 293 ПКУ, а також що сплачується платниками єдиного податку четвертої групи;

податку на майно в частині земельного податку за земельні ділянки, що використовуються платниками єдиного податку першої – третьої груп для провадження господарської діяльності (крім діяльності з надання земельних ділянок та/або нерухомого майна, що знаходиться на таких земельних ділянках, в оренду (найм), позичку, на іншому праві користування) та платниками єдиного податку четвертої групи для ведення сільськогосподарського товаровиробництва;

рентної плати за спеціальне використання води платниками єдиного податку четвертої групи.

Згідно з п. 297.2 ст. 297 ПКУ нарахування, сплата та подання звітності з податків і зборів інших, ніж зазначені у п. 297.1 ст. 297 ПКУ, здійснюються платниками єдиного податку в порядку, розмірах та у строки, встановлені ПКУ.

10. Чи сплачується ПДВ платником єдиного податку у разі ввезення товарів на митну територію України?

Відповідь: у разі ввезення товарів на митну територію України податки і збори та митні платежі сплачуються платником єдиного податку на загальних підставах відповідно до закону.

11. Чи повинен виконувати функції податкового агента платник єдиного податку у разі нарахування доходів на користь фізичної особи, яка перебуває з ним у трудових відносинах?

Відповідь: платник єдиного податку виконує передбачені ПКУ функції податкового агента у разі нарахування (виплати, надання) оподатковуваних податком на доходи фізичних осіб доходів на користь фізичної особи, яка перебуває з ним у трудових або цивільно-правових відносинах (п. 297.3 ст. 297 ПКУ).

12. За який звітний період вперше подається податкова декларація з рентної плати суб’єкт господарювання, який отримав дозвільний документ (ліцензію або дозвіл) на користування радіочастотним ресурсом України (у т. ч., якщо користування радіочастотним ресурсом здійснюється в місяці наступному після отримання дозвільного документу)?

Відповідь: податкова декларація з рентної плати подається суб’єктом господарювання, що отримав дозвільний документ (ліцензію або дозвіл) на користування радіочастотним ресурсом України вперше за календарний місяць, в якому суб’єкт господарювання отримав такий дозвільний документ (незалежно від того, в якому місяці суб’єкт господарювання почав користуватися радіочастотним ресурсом).

13. Що є об'єктом оподаткування рентною платою за користування радіочастотним ресурсом України?

Відповідь: відповідно до п. 254.3 ст. 254 ПКУ об'єктом оподаткування рентною платою за користування радіочастотним ресурсом України є ширина смуги радіочастот, що визначається як частина смуги радіочастот загального користування у відповідному регіоні та зазначена в ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України або в дозволі на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою для технологічних користувачів та користувачів, які користуються радіочастотним ресурсом для розповсюдження телерадіопрограм.

14. Які особи є платниками рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України?

Відповідь: платниками рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України є загальні користувачі радіочастотного ресурсу України, визначені законодавством про радіочастотний ресурс, яким надано право користуватися радіочастотним ресурсом України в межах виділеної частини смуг радіочастот загального користування на підставі:

ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України;

ліцензії на мовлення та дозволу на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою;

дозволу на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою, отриманого на підставі договору з власником ліцензії на мовлення;

дозволу на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою.

Не є платниками рентної плати спеціальні користувачі, перелік яких визначено законодавством про радіочастотний ресурс, та радіоаматори.

15. З якого періоду сплачується рентна плата у разі продовження терміну дії ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України?

Відповідь: у разі продовження терміну дії ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України рентна плата сплачується з початку терміну дії продовженої ліцензії.

16. Як визначається перелік користувачів радіочастотного ресурсу - платників рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України?

Відповідь: перелік користувачів радіочастотного ресурсу - платників рентної плати та/або зміни до нього подаються центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації, із зазначенням виду зв'язку, смуги радіочастотного ресурсу, регіонів користування радіочастотним ресурсом двічі на рік до 01 березня та до 01 вересня поточного року станом на 01 січня та 01 липня відповідно за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації.

17. З яким типом («звітна» або «уточнююча») подається податкова декларація з рентної плати (далі – Декларація) у разі неподання суб’єктом господарювання разом з Декларацією окремих додатків, в яких обчислюється податкове зобов’язання за відповідним видом об’єкта оподаткування?

Відповідь: у разі неподання суб’єктом господарювання разом з податковою Декларацією, в яких обчислюється податкове зобов’язання за відповідним видом об’єкта, такий суб’єкт господарювання має право:

до настання граничного терміну подання Декларації подати Декларацію з позначкою «Звітна нова» разом з усіма додатками, в яких обчислюються податкові зобов’язання за відповідним видом об’єкта оподаткування;

після настання граничного терміну подання Декларації подати Декларацію з позначкою «Уточнююча» разом з тими додатками, які не подавалися, та в яких обчислюються податкові зобов’язання за відповідним видом об’єкта, із зазначенням суми штрафної санкції у розмірі визначеному п. 50.1 ст. 50 ПКУ та пені відповідно до ст. 129 ПКУ.

18. Які терміни подання податкової декларації з рентної плати та строк сплати податкових зобов’язань з рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України?

Відповідь: базовий податковий (звітний) період для рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України дорівнює календарному місяцю.

Платник рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця, подає до контролюючого органу за місцем податкової реєстрації податкову декларацію з рентної плати та додаток з рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України.

19. Які терміни сплати податкових зобов’язань з рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України?

Відповідь: сума податкових зобов’язань з рентної плати, визначена у податковій декларації за податковий (звітний) місяць, сплачується платником до бюджету протягом 10 календарних днів після закінчення граничного строку подання такої податкової декларації.