Проведено «гарячу лінію» на тему: «Дотримання вимог валютного законодавства при одержанні резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів»Розділ: Новини

В Головному управлінні ДПС у м. Києві 06 грудня 2021 року відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему: «Дотримання вимог валютного законодавства при одержанні резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів».

Пропонуємо Вашій увазі відповіді на деякі запитання, які надійшли від платників податків під час сеансу телефонного зв’язку «гаряча лінія».

1. Чи можуть бути переведені резидентом-позичальником боргові кредитні зобов’язання в іноземній валюті перед нерезидентом на іншого резидента або нерезидента?

Відповідь: правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов’язки суб’єктів валютних операцій і уповноважених установ та відповідальність  за  порушення  ними  валютного законодавства визначені Законом України від 21 червня 2018 року № 2473-VІІІ «Про валюту і валютні операції» (далі – Закон № 2473).

Одним із принципів валютного регулювання відповідно до ст. 2 Закону № 2473 є свобода здійснення валютних операцій, що передбачає:

право фізичних та юридичних осіб-резидентів укладати угоди з резидентами та (або) нерезидентами та виконувати зобов’язання, пов’язані з цими угодами, у національній валюті чи іноземній валюті, у тому числі відкривати рахунки у фінансових установах інших країн;

право фізичних та юридичних осіб-резидентів придбавати валютні цінності, активи за кордоном, переміщувати через митний кордон України валютні цінності;

недопущення неправомірного і необґрунтованого втручання держави у валютні операції.

При цьому Законом № 2473 не передбачено обмежень щодо можливості переведення резидентом-позичальником боргових кредитних зобов’язань в іноземній валюті перед нерезидентом на іншого резидента.

Водночас зазначаємо, що заходами захисту, запровадженими Національним банком України (далі – НБУ) відповідно до ст. 12 Закону № 2473 та затвердженими постановою Правління НБУ від 02 січня 2019 року № 5 (далі – Положення № 5), встановлено особливості здійснення окремих валютних операцій клієнтів за кредитними договорами (договорами позики/поворотної фінансової допомоги) та за аграрними розписками (розд. VІІ Положення № 5).

Крім того порядок надання банками НБУ інформації щодо договорів, які передбачають виконання резидентами боргових зобов’язань перед нерезидентами-кредиторами за залученими резидентами кредитами, позиками, визначено постановою Правління НБУ від 02 січня 2019 року № 6.

2. Які операції належать до поточних валютних операцій?

Відповідь: пунктом 4 Положення про здійснення операцій із валютними цінностями, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02 січня 2019 року № 2 (далі – Положення № 2), визначено, що до поточних валютних операцій належать, зокрема, розрахунки за експорт та імпорт товару (уключаючи сплату штрафів, пені, бонусів, відшкодування супутніх витрат у зв’язку із виконанням зовнішньоекономічного договору, відшкодування збитків у зв’язку із невиконанням зовнішньоекономічного договору), уключаючи такі розрахунки на території України.

3. Чи має право суб’єкт господарювання здійснювати розрахунки з нерезидентами за операціями з експорту та імпорту товарів, через рахунки відкриті в іноземних фінансових установах, які знаходяться за межами України?

Відповідь: суб’єкт господарювання – резидент має право здійснювати розрахунки з нерезидентами за операціями з експорту та імпорту товарів, через рахунки відкриті в іноземних фінансових установах, які знаходяться за межами України.

4. В яких випадках банк завершує здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків?

Відповідь: згідно з підпунктами 2 та 5 п. 9 розд. ІІІ Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 02 січня 2019 року № 7 (далі – Інструкція № 7) банк завершує здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків, зокрема:

у разі експорту товару – після зарахування на поточний рахунок резидента в банку грошових коштів, що надійшли від нерезидента за товар (уключаючи кошти, переказані резидентом із власного рахунку, відкритого за кордоном, якщо розрахунки за експорт товару здійснювалися через рахунок резидента, відкритий за кордоном, та резидентом подано документи іноземного банку, які підтверджують зарахування коштів від нерезидента за товар), або від банку (резидента або нерезидента) за документарним акредитивом, відкритим на користь резидента за операцією з експорту товару, або в порядку, визначеному п. 16 прим. 2 розд. IV Інструкції № 7;

у разі імпорту продукції без її увезення на територію України – після зарахування грошових коштів від нерезидента на поточний рахунок резидента в банку в разі продажу нерезиденту продукції в повному обсязі за межами України (уключаючи кошти, переказані резидентом із власного рахунку, відкритого за кордоном, якщо розрахунки за продаж нерезиденту продукції за межами України здійснювалися через рахунок резидента, відкритий за кордоном, та резидентом подано документи іноземного банку, які підтверджують зарахування коштів від нерезидента за продукцію) або подання документів, що підтверджують використання резидентом продукції за межами України на підставі договорів (контрактів, угод), інших форм документів, що застосовуються в міжнародній практиці та можуть уважатися договором.

5. Чи допускається відступлення права вимоги та переведення боргу незалежно від наявності угод чи фінансових зобов’язань між резидентами, а також між резидентами та нерезидентами?

Відповідь: допускається здійснення уступки вимоги між резидентами при виконанні експортних операцій у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

У випадку заміни боржника-нерезидента іншим нерезидентом валютна виручка (товар) надійде експортеру (імпортеру) продукції, але від іншого нерезидента, тобто вимоги Закону України «Про валюту і валютні операції» не будуть порушені.

Крім того, у разі укладення договору переведення боргу між двома нерезидентами за кордоном, за умови відсутності іншої домовленості сторін у самому договорі, матеріальне право України не застосовується.

6. Коли банк завершує здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків у разі заміни кредитора в зобов’язанні за операцією з експорту товарів?

Відповідь: відповідно до п.п. 6 п. 9 розд. III Інструкції № 7 банк завершує здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків у разі заміни кредитора в зобов’язанні за операцією з експорту товарів – після зарахування на поточний рахунок резидента – нового кредитора в банку грошових коштів, що надійшли від нерезидента-боржника за поставлений резидентом – первісним кредитором товар, та за наявності документів про заміну кредитора в зобов’язанні за операцією з експорту товарів.

7. За якими експортно-імпортними операціями та з якої дати граничні строки розрахунків становлять 365 календарних днів?

Відповідь: відповідно до п. 21 розд. II Положення № 5, граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів. Крім того, зазначені граничні строки поширюються на незавершені операції резидента з експорту та імпорту товарів, за якими до 07.02.2019 не встановлено банком порушення 180-денного строку розрахунків (або строків, визначених у висновках центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики, виданих на перевищення встановлених законодавством України строків розрахунків) (п. 2 Інструкції № 7).

8. На які товари не поширюються граничні строки розрахунків?

Відповідь: постановою Правління НБУ від 14 травня 2019 року № 67 «Про встановлення винятків та (або) особливостей запровадження граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і внесення змін до деяких нормативно-правових актів» (у редакції станом на 11.02.2021), визначено, що граничні строки розрахунків не поширюються на:

1) товари, які використовуються для виконання робіт із виготовлення (розробки) агрегатів, систем космічних ракетних комплексів (космічних ракет-носіїв), космічних апаратів, наземного сегмента космічних систем та їх агрегатів, систем і комплектувальних виробів, а також із розробки, виробництва, переобладнання, ремонту, модифікації, технічного обслуговування авіаційної техніки та авіаційних двигунів для суб’єктів космічної діяльності, визначених відповідно до ст. 1 Закону України від 15 листопада 1996 року № 502/96-ВР «Про космічну діяльність»,  а  також суб’єктів літакобудування, що підпадають під дію ст. 2 Закону України від 12 липня 2001 року № 2660-III «Про розвиток літакобудівної промисловості»;

2) товари, які експортуються та (або) імпортуються для потреб угоди про розподіл продукції та передбачені такою угодою;

3) товари, імпорт яких здійснюється в рамках виконання державних контрактів з оборонного замовлення на постачання (закупівлю) продукції, виконання робіт та надання послуг, укладених відповідно до Закону України від 03 березня 1999 року № 464-XIV «Про державне оборонне замовлення», та договорів (контрактів), укладених зі службою замовника відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2011 року № 464 «Питання державного оборонного замовлення» (далі – Постанова № 464).  Водночас, слід зазначити, що з 21.04.2021 питання   оборонних   закупівель  регулюються  постановою   Кабінету  Міністрів  України   від  03 березня 2021 року № 363 «Питання оборонних закупівель», та відповідно до вимог якої Постанова № 464 втратила чинність;

4) товари і послуги, що підлягають закупівлі відповідно до угод щодо закупівлі,
що укладаються Міністерством охорони здоров’я України зі спеціалізованими організаціями, які здійснюють закупівлі, або угод щодо закупівлі лікарських засобів, медичних виробів, допоміжних засобів та інших товарів медичного призначення і послуг, що укладаються централізованою закупівельною організацією – державним підприємством, засновником якого є Міністерство охорони здоров’я України;

5) послуги, роботи (крім транспортних і страхових послуг та/або робіт), права інтелектуальної власності та (або) інші немайнові права, що експортуються;

6) медичні послуги, що імпортуються для забезпечення лікування (у тому числі обстеження та діагностики) за кордоном громадян України із захворюваннями згідно із затвердженим Міністерством охорони здоров’я України переліком рідкісних (орфанних) захворювань, які призводять до скорочення тривалості життя хворих або їх інвалідізації та для яких існують визнані методи лікування;

7) товари і послуги, що підлягають закупівлі відповідно до угод, що укладаються громадською організацією «Національний олімпійський комітет України», необхідні для забезпечення участі національних збірних команд України та офіційних делегацій України в Олімпійських іграх, Юнацьких олімпійських іграх, Європейських іграх та інших міжнародних спортивних заходах, що проводяться під егідою Міжнародного олімпійського комітету, Європейських олімпійських комітетів, Асоціації національних олімпійських комітетів;

8) туристичні продукти (послуги), що імпортуються відповідно до зовнішньоекономічних договорів (контрактів) у туристичній галузі, – операції з постачання, реалізації (продажу) туристичними операторами туристичних продуктів (послуг) нерезидентів.

9. Чи поширюються вимоги Закону України «Про валюту і валютні операції» щодо граничних строків розрахунків за операціями з надання резидентами позик, кредитів, поворотної фінансової допомоги нерезидентам?

Відповідь: оскільки операції з надання резидентами позик, кредитів, поворотної фінансової допомоги нерезидентам не є операціями з експорту та імпорту товарів – поточними торговельними операціями, то на такі операції не поширюються вимоги Закону України «Про валюту і валютні операції» щодо дотримання граничних строків розрахунків.

10. До якого виду валютних операцій належать операції, пов’язані з наданням та отриманням резидентами позик і кредитів?

Відповідь: відповідно до пп. 1 п. 5 розд. І Положення № 2 до валютних операцій, пов’язаних із рухом капіталу, належать, зокрема операції, пов’язані з наданням та отриманням резидентами позик і кредитів.