ГУ ДПС у м. Києві виявило мережу ресторанів столиці, що працювала з порушенням податкового законодавства.
Столичні податківці організували та провели 55 фактичних перевірок, постійно здійснюються хронометражі господарських операцій (виторгів).
За результатами порушень штрафи становлять понад 7 млн грн, у тому числі понад 3,4 млн грн – за недотримання вимог законодавства щодо обігу підакцизних товарів.
Під час перевірок також зафіксовано:
• відсутність кодів згідно УКТ ЗЕД для підакцизних товарів;
• відсутність обов’язкових реквізитів – реквізитів марки акцизного податку для алкогольних напоїв;
• не застосування РРО/ПРРО;
• реалізацію необлікованого товару;
• використання праці найманих працівників без належного оформлення трудових відносин;
• продаж алкоголю без марок акцизного податку встановленого зразка;
• реалізацію алкогольних напоїв без відповідної ліцензії.
Завдяки дієвому контролю з боку ГУ ДПС у м. Києві виторги мережі ресторанів збільшились більше ніж в 2,5 раза.
Інформація щодо 12 випадків використання праці найманих працівників без належного оформлення трудових відносин направлена до Центрального міжрегіонального управління Держпраці для прийняття відповідного рішення.
Крім того, завдяки перевіркам у цій мережі додатково оформлено 25 найманих осіб.
За порушення законодавства щодо обігу підакцизних товарів ГУ ДПС у м. Києві анульовано ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями.
Діяльність мережі ресторанів подрібнена на десятки ФОП, у тому числі з метою мінімізації та ухилення від сплати податків.
Спільно з правоохоронними органами в тому числі БЕБ, прокуратурою, Національною поліцією України вживаються заходи щодо припинення незаконної діяльності мережі ресторанів.
ГУ ДПС у м. Києві вкотре закликає платників податків здійснювати свою діяльність у правовому полі, прозоро та чесно виконувати свої обов’язки перед державою.
Нагадуємо, що наразі податковий контроль здійснюється з урахуванням рішення РНБО про запровадження правових і організаційних заходів щодо мораторію на безпідставні перевірки та втручання державних органів у діяльність бізнесу, та виключно на підставі ризик-орієнтованого підходу за наявності у платників податків високих ступенів ризику.