На всій території України встановлено мораторій щодо застосування штрафних санкцій за порушення податкового законодавства. Проте мораторій не поширюється на санкції за порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного збору та рентної плати.
Відповідні норми передбачені Законом України від 17 березня 2020 року № 533-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID – 19)».
У разі не подання до органу державної податкової служби декларації з ПДВ у строки визначені законодавством, такий платник сплачує штраф у розмірі 340 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання у відповідності до п. 120.1 ст. 120 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Звертаємо увагу, що відповідно до п. 49.2 ст. 49 ПКУ платник податків зобов’язаний за кожний звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог ПКУ подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.
Що стосується подання «нульової» декларації по ПДВ, то об’єктом оподаткування ПДВ є операції з постачання товарів, робіт послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, а також операції з ввезення товарів на митну територію України та вивезення за межі території України (ст. 185 ПКУ).
Показники, що підлягають декларуванню, повинні зазначатися в рядках декларації з ПДВ, заповнення, яких регулюється п. 9 розділу ІІІ Порядку заповнення та подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28 січня 2016 року № 21.
Обов’язковому заповненню підлягають не тільки рядки з обсягами постачань товарів, робіт, послуг, за якими відображаються податкові зобов’язання, а й рядки із зазначенням обсягів постачань, що не є об’єктами оподаткування ПДВ відповідно до ст. 196 ПКУ, і звільнені від оподаткування ПДВ (ст. 197 ПКУ), тобто за якими податкові зобов’язання не нараховуються, а також обсяги придбань без ПДВ (рядок 10.3 декларації з ПДВ). Отже такі показники підлягають декларуванню.
Отже, декларацію за звітний період у відповідності до п. 49.2 ст. 49 ПКУ можна не подавати, якщо у платника податку протягом звітного (податкового) періоду податкові зобов’язання не виникали (господарська діяльність не проводилась) та відсутні показники, що підлягають декларуванню (в тому числі суми податкового кредиту і від’ємного значення попередніх періодів).
Відображення податкового кредиту на підставі податкових накладних це право платника, у разі придбання, отримання, ввезення товарів, робіт, послуг. Таке право виникає за наявності правильно оформленої та зареєстрованої податкової накладної в ЄРПН або її замінника відповідно до п. 201.11 ст. 201 ПКУ, а також митної декларації (п. 201.12 ст. 201 ПКУ).
Якщо платник, маючи право, не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту сум ПДВ на підставі податкової накладної, зареєстрованої в ЄРПН, таке право зберігається за ним 1095 днів, але об’єкт оподаткування, що підлягає декларуванню, платник мав та повинен був подавати декларацію. У разі неподання декларації за звітний період, платник втрачає право подавати уточнюючу декларацію.
Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»:
Підписуйтеся на канали інформування ДПС: