Правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов’язки суб’єктів валютних операцій і уповноважених установ та відповідальність за порушення ними валютного законодавства визначені Законом № 2473).
Одним із принципів валютного регулювання відповідно до ст. 2 Закону № 2473 є свобода здійснення валютних операцій, що передбачає:
право фізичних та юридичних осіб-резидентів укладати угоди з резидентами та (або) нерезидентами та виконувати зобов’язання, пов’язані з цими угодами, у національній валюті чи іноземній валюті, у тому числі відкривати рахунки у фінансових установах інших країн;
право фізичних та юридичних осіб-резидентів придбавати валютні цінності, активи за кордоном, переміщувати через митний кордон України валютні цінності;
недопущення неправомірного і необґрунтованого втручання держави у валютні операції.
При цьому Законом № 2473 не передбачено обмежень щодо можливості переведення резидентом-позичальником боргових кредитних зобов’язань в іноземній валюті перед нерезидентом на іншого резидента.
Водночас зазначаємо, що заходами захисту, запровадженими Національним банком України (далі – НБУ) відповідно до ст. 12 Закону № 2473 та затвердженими постановою Правління НБУ від 02 січня 2019 року № 5 (далі – Положення № 5), встановлено особливості здійснення окремих валютних операцій клієнтів за кредитними договорами (договорами позики/поворотної фінансової допомоги) та за аграрними розписками (розд. VІІ Положення № 5).
Крім того порядок надання банками НБУ інформації щодо договорів, які передбачають виконання резидентами боргових зобов’язань перед нерезидентами-кредиторами за залученими резидентами кредитами, позиками, визначено постановою Правління НБУ від 02 січня 2019 року № 6.