Згідно з п. 93.1 ст. 93 ПКУ майно платника податків звільняється з податкової застави з дня:
отримання контролюючим органом підтвердження повного погашення суми податкового боргу та/або розстрочених (відстрочених) грошових зобов’язань та процентів за користування розстроченням (відстроченням) в установленому законодавством порядку (пп. 93.1.1 п. 93.1 ст. 93 ПКУ);
визнання податкового боргу безнадійним (пп. 93.1.2 п. 93.1 ст. 93 ПКУ);
набрання законної сили відповідним рішенням суду про припинення податкової застави у межах процедур, визначених законодавством з питань банкрутства (пп. 93.1.3 п. 93.1 ст. 93 ПКУ);
отримання платником податків внаслідок проведення процедури адміністративного або судового оскарження або в інших випадках, передбачених ст. 55 ПКУ, рішення відповідного органу про визнання протиправними та/або скасування раніше прийнятих рішень щодо нарахування суми грошового зобов’язання (пп. 93.1.4 п. 93.1 ст. 93 ПКУ);
отримання платником податків згоди контролюючого органу на відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, відповідно до ст. 92 ПКУ (пп. 93.1.6 п. 93.1 ст. 93 ПКУ).
Підставою для звільнення майна платника податків з-під податкової застави та її виключення з відповідних державних реєстрів є відповідний документ, що засвідчує закінчення будь-якої з подій, визначених п. 93.1 ст. 93 ПКУ (п. 93.2 ст. 93 ПКУ).