Платник податків має право звернутися до контролюючого органу із заявою про розстрочення та відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу.
Розстрочення (відстрочення) податкового боргу вважається наданим, якщо на підставі заяви платника податків прийнято відповідне рішення контролюючого органу та укладено договір про розстрочення (відстрочення).
Визначення сум грошових зобов’язань (податкового боргу), що підлягають розстроченню (відстроченню), здійснюється за даними інформаційної системи, що ведеться контролюючими органами.
Строк дії розстрочення (відстрочення) податкового боргу починається з дати прийняття контролюючим органом рішення про розстрочення (відстрочення) грошового зобов’язання (податкового боргу) та закінчується датою, зазначеною у договорі про розстрочення (відстрочення) грошового зобов’язання (податкового боргу), за винятком випадків дострокового погашення такого податкового боргу.