Оподаткування іноземних представництв – основна тема чергового сеансу телефонного зв’язку «гаряча лінія»

В Головному управлінні ДПС у м. Києві 25 жовтня 2021 року відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему: «Оподаткування іноземних представництв. Зміни в законодавстві».

Пропонуємо Вашій увазі відповіді на деякі запитання, які надійшли від платників податків під час сеансу телефонного зв’язку «гаряча лінія»:

1. Чи буде визнано дії представника нерезидента (у т. ч. фізичної особи – резидента України) діяльністю постійного представництва, який від імені і за дорученням нерезидента відкрив поточні, у т. ч. інвестиційні, депозитні банківські рахунки та укладає договори щодо будь-яких зобов’язань (у т. ч. придбання корпоративних прав, цінних паперів резидента України)?

Податковим кодексом України (далі – ПКУ) надано перелік ознак (які є невиключними), що свідчать про наявність у резидента (у т. ч. фізичної особи) фактичних повноважень здійснювати в інтересах, за рахунок та/або на користь нерезидента відповідну діяльність, з метою оподаткування такого резидента як постійного представництва.

Тобто, у разі наявності будь-якої ознаки, що наведені у пп. 14.1.193 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, такий резидент з метою оподаткування прирівнюється до постійного представництва.

Водночас зазначаємо, що дане питання слід розглядати окремо за кожним конкретним випадком здійснення таких операцій в залежності від договорів, умов виконання доручень нерезидента, правомірності відкриття інвестиційних, депозитних, поточних рахунків для здійснення зазначених операцій, тому для отримання конкретної відповіді пропонуємо звернутись до контролюючого органу для отримання індивідуальної податкової консультації відповідно до ст. 52 ПКУ з наданням усіх наявних копій документів.

2. Чи утримується податок на доходи нерезидента при виплаті постійним представництвом нерезиденту доходів (прибутку) з джерелом походження з України від здійснення нерезидентом господарської діяльності через своє постійне представництво в Україні?

При виплаті нерезиденту доходу (прибутку) з джерелом походження з України через постійне представництво нерезидента, податок, визначений відповідно до пп. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 ПКУ, не стягується у разі, якщо такий дохід (прибуток), який виплачує представництво нерезиденту, був оподаткований податком на прибуток при визначенні доходу (прибутку) з джерелом походження з України від провадження нерезидентом господарської діяльності через своє постійне представництво в Україні відповідно до пп. 141.4.7 п. 141.4 ст. 141 ПКУ.

3. Чи зобов’язаний нерезидент, відокремлений підрозділ якого (у т. ч. представництво) не провадить господарську діяльність на території України, реєструватися платником податку на прибуток та подавати звітність по цьому податку?

Якщо діяльність відокремленого підрозділу (у т. ч. представництва) нерезидента в Україні не підпадає під визначення «постійне представництво», наведене у пп. 14.1.193 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, то такий нерезидент не зобов’язаний реєструватися платником податку на прибуток та подавати Податкову декларацію з податку на прибуток підприємств разом з фінансовою звітністю.

4. Чи є особою відповідальною за нарахування та сплату ПДВ ФОП – неплатник ПДВ, при отриманні послуг з оренди нерухомості, що розташована на митній території України, від постійного представництва нерезидента – неплатника ПДВ?

Оскільки у разі постачання послуг постійними представництвами нерезидента, не зареєстрованими як платники податку, особою відповідальною за нарахування і сплату ПДВ до бюджету є отримувач таких послуг, то обов’язок щодо сплати ПДВ покладається на фізичну особу – підприємця, яка незареєстрована платником ПДВ та є отримувачем послуг з оренди нерухомості, що розташована на митній території Украйни.

5. Чи буде нерезидент, який зареєструвався платником податку на прибуток підприємств, правонаступником свого постійного представництва (як окремого платника податку) в частині податкових активів і зобов’язань, що виникли в податкових періодах, які передують періоду такої реєстрації нерезидента, та починаючи з якого періоду нерезидент повинен подавати податкову декларацію з податку на прибуток підприємств, якщо реєстрація його як платника податку на прибуток та зняття з реєстрації постійного представництва відбулися в різних періодах?

Нерезидент, який був поставлений на облік в якості платника податку на прибуток підприємств за місцезнаходженням свого постійного представництва є правонаступником щодо всіх податкових активів і зобов’язань такого постійного представництва, в тому числі тих, які виникли в податкових періодах, у яких на обліку в якості платника податку перебувало постійне представництво.

Такий нерезидент з моменту постановки на облік в якості платника податку на прибуток підприємств за місцезнаходженням свого постійного представництва несе відповідальність за правильність обчислення, повноту та своєчасність сплати грошового зобов’язання з податку на прибуток підприємств цього постійного представництва, в тому числі за періоди, у яких на обліку в якості платника податку перебувало постійне представництво.

Що стосується періоду, починаючи з якого нерезидент повинен подавати податкову декларацію з податку на прибуток підприємств, то це потрібно робити починаючи з періоду, в якому відбулась реєстрація нерезидента платником податку на прибуток підприємств.

Наприклад, нерезидента взято на облік в якості платника податку на прибуток підприємств у І кварталі 2021 року, а постійне представництво подавало квартальну звітність за попередні податкові (звітні) періоди 2020 року. В цьому випадку нерезидент вперше подає Декларацію складену за результатами своєї діяльності через постійне представництво за звітний період – І квартал 2021 року.

Починаючи з цього звітного періоду постійне представництво припиняє подання Декларації.

Якщо ж постійне представництво застосовувало річний податковий (звітний) період і критерії його застосування не змінювалися, то такий нерезидент подає Декларацію за 2021 рік.

6. Як оподатковується ПДВ операція з купівлі резидентом – платником ПДВ нерухомості, яка розташована на митній території України і належить на правах власності нерезиденту?

Якщо нерезидент, якому належить майно на митній території України, має в Україні своє представництво, яке зареєстроване платником ПДВ, то при здійсненні ним операції з постачання     нерухомості, розташованої на митній території України, повинно нарахувати     податкові зобов’язання з ПДВ на загальних підставах за основною ставкою.
Якщо нерезидент не має постійного представництва на території України або його представництво     не зареєстроване платником ПДВ, то при здійсненні операції з постачання нерухомості, що розташована на митній території України, податкові зобов’язання не нараховуються.

7. Який порядок оподаткування ПДВ операцій з постачання та ввезення на митну територію України товарів/послуг, передбачених для власних потреб дипломатичних представництв, консульських установ іноземних держав і представництв міжнародних організацій в Україні?

Операції з постачання та ввезення на митну територію України товарів/послуг, передбачених для власних потреб дипломатичних представництв, консульських установ іноземних держав і представництв міжнародних організацій в Україні, а також для використання особами з числа дипломатичного персоналу цих дипломатичних місій та членами їх сімей, що проживають разом з такими особами звільняються від оподаткування ПДВ.

Порядок звільнення від оподаткування та перелік таких операцій встановлюються Кабінетом Міністрів України виходячи з принципу взаємності стосовно кожної окремої держави та/або правил міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана у встановленому законодавством порядку.

8. Чи є особою відповідальною за нарахування та сплату ПДВ юридична особа – неплатник ПДВ, при отриманні послуг з оренди нерухомості, що розташована на митній території України, якщо нерезидент – юридична особа є власником нерухомості та надає такі послуги без створення постійного представництва в Україні?

Оскільки операції з постачання послуг оренди нерухомого майна, яке знаходиться на митній території України, є об’єктом оподаткування ПДВ, то у разі надання послуг нерезидентом, який не має постійного представництв на митній території України, отримувач таких послуг (суб’єкт господарювання – юридична особа або суб’єкт господарювання – фізична особа), який не зареєстрований як платник ПДВ, є особою відповідальною за нарахування та сплату ПДВ.

Порядок оподаткування послуг, що постачаються нерезидентами, місце постачання яких розташоване на митній території України , встановлено ст. 208 ПКУ.

9. Який порядок подання розрахунку податкових зобов’язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник ПДВ, які постачаються нерезидентами, у т. ч. їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками ПДВ, на митній території України та який порядок сплати таких зобов’язань?

Розрахунок податкових зобов’язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник ПДВ, які постачаються нерезидентами, у т. ч. їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України (далі – Розрахунок) подається отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник ПДВ, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця, в якому наявні такі операції.

Нарахована у Розрахунку сума ПДВ, підлягає сплаті до бюджету протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем зазначеного 20 – денного строку.

10. Який порядок виправлення помилок у розрахунку податкових зобов’язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник ПДВ, які постачаються нерезидентами, у т. ч. їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками ПДВ, на митній території України?

Виправлення помилок у розрахунку податкових зобов’язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник ПДВ, які постачаються нерезидентами, у т. ч. їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками ПДВ, на митній території України (далі – розрахунок) здійснюється шляхом подання розрахунку з позначкою «Уточнюючий» у спосіб, визначений абзацом четвертим п. 50.1 ст. 50 ПКУ, у якому:

1) у графах 2 - 7, 10 або 11 відображаються відповідні показники звітного періоду, що уточнюється. У разі якщо до розрахунку за цей звітний період раніше вносилися зміни, у графах 7, 10 або 11 відображаються відповідні показники граф 8, 12 або 13 останнього уточнюючого розрахунку за операціями з постачання послуг нерезидентами, який подавався до розрахунку звітного (податкового) періоду, що уточнюється;

2) у графах 8, 12 або 13 відображаються відповідні показники з урахуванням уточнення;

3) у графах 9, 14 або 15 відображається сума помилки (абсолютне значення).

Значення рядка «Усього до нарахування/зменшення» уточнюючого розрахунку за операціями з постачання послуг нерезидентами відображається в обліку з ПДВ контролюючим органом.

Особа, відповідальна за нарахування та сплату податку до бюджету, яка самостійно виявляє факт заниження податкового зобов’язання минулих періодів, зобов’язана сплатити штраф, нарахований відповідно до абзацу четвертого п. 50.1 ст. 50 ПКУ.

У рядку «Сума штрафу, нарахована платником самостійно у зв’язку з виправленням помилки (у разі позитивного значення рядка «Усього до нарахування/зменшення»)» відображається сума нарахованого штрафу. Значення цього рядка відображається в обліку з ПДВ контролюючим органом.

Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»:

https://t.me/infoTAXbot

Підписуйтеся на канали інформування ДПС:

https://t.me/tax_gov_ua

facebook.com/TaxUkraine/

youtube.com/TaxUkraine