Відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему: «Особливості проведення документальних перевірок у сфері маркетингу та реклами»

В Головному управлінні ДПС у м. Києві 24 грудня 2021 року відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему: «Особливості проведення документальних перевірок у сфері маркетингу та реклами».

Пропонуємо Вашій увазі відповіді на деякі запитання, які надійшли від платників податків під час сеансу телефонного зв’язку «гаряча лінія».

1. Чи передбачена адміністративна відповідальність, якщо в ході документальної перевірки юридичної особи виявлені помилки у податковій звітності, які не призвели до заниження податкового зобов’язання?

Відповідь: якщо під час перевірки (документальної або камеральної) юридичної особи контролюючим органом виявлені помилки у податковій звітності, які не призвели до заниження податкового зобов’язання, але є наданням недостовірної інформації чи перекрученням показників податкового обліку, то до такого платника може бути застосована адміністративна відповідальність згідно зі ст. 163 прим. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КупАП).

2. Чи передбачена адміністративна відповідальність, якщо при проведенні перевірки (документальній або камеральній) ЮО виявлено заниження податкового зобов’язання (ст. 163 прим. 1 КУпАП)?

Відповідь: у разі виявлення контролюючим органом в ході перевірки юридичної особи (документальної або камеральної) заниження податкового зобов’язання передбачено застосування адміністративного штрафу у розмірі від 85 грн до 170 грн до керівника та головного бухгалтера (або іншої посадової особи).

До особи, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за заниження податкового зобов’язання застосовується адміністративний штраф у розмірі від 170 грн до 255 грн.

3. Які види юридичної відповідальності застосовуються за порушення законів з питань оподаткування?

Відповідь: згідно з п. 111.1 ст. 111 розд. ІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ) за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються такі види юридичної відповідальності:

фінансова;

адміністративна;

кримінальна.

4. Які застосовуються штрафи до суб’єкта господарювання, який до початку перевірки контролюючим органом самостійно виявив факт заниження податкового зобов’язання минулих податкових періодів та надав уточнюючу декларацію (розрахунок), проте без нарахування та сплати пені?

Відповідь: якщо суб’єкт господарювання, який до початку перевірки контролюючого органу самостійно виявив факт заниження податкового зобов’язання минулих податкових періодів та надав уточнюючу декларацію (розрахунок) після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов’язання, визначеного ПКУ, проте не нарахував та не сплатив суму пені, контролюючим органом самостійно нараховується пеня.

Крім того, згідно зі ст. 163 прим. 2 КУпАП неподання або несвоєчасне подання посадовими особами підприємств, установ та організацій платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків та зборів (обов’язкових платежів), тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб у розмірі від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дії, передбачені частиною першою ст. 163 прим. 2 КУпАП, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення, тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб у розмірі від десяти до п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

5.  Яка передбачена відповідальність за відмову платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від проведення документальної виїзної або фактичної перевірки за наявності підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу?

Відповідь:  відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п’ятому п. 81.1 ст. 81 ПКУ, не дозволяється (абзац шостий п. 81.1 ст. 81 ПКУ).

Пунктом 81.2 ст. 81 ПКУ визначено, що у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки посадовими (службовими) особами контролюючого органу за місцем проведення перевірки, невідкладно складається та реєструється в контролюючому органі не пізніше наступного робочого дня у двох примірниках акт, що засвідчує факт відмови, із зазначенням заявлених причин відмови, один примірник якого вручається під підпис, відразу після його складання, платнику податків та/або уповноваженій особі платника податків.

Посадова (службова) особа платника податків (його представник або особа, яка фактично проводить розрахункові операції) має право надати свої письмові пояснення до складеного контролюючим органом акта.

У разі відмови платника податків та/або його посадових (службових) осіб (представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) підписати акт, що засвідчує факт відмови у допуску до проведення перевірки, та/або у разі відмови отримати примірник цього акта чи надати письмові пояснення до нього, посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, що засвідчує такий факт, та реєструється в контролюючому органі не пізніше наступного робочого дня.

У разі якщо при організації документальної планової та позапланової виїзної або фактичної перевірки встановлено неможливість її проведення, посадовими (службовими) особами контролюючого органу невідкладно складається та підписується акт про неможливість проведення перевірки, який не пізніше наступного робочого дня реєструється в контролюючому органі. До такого акта додаються матеріали, що підтверджують факти, наведені в такому акті. Зазначений акт та матеріали надсилаються контролюючим органом платнику податку в порядку, визначеному ст. 42 ПКУ.

6. В яких випадках може бути застосовано адміністративний арешт майна платника податків?

Відповідь: згідно з п. 94.1 ст. 94 ПКУ адміністративний арешт майна платника податків (далі – арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов’язків, визначених законом. Арешт майна може бути застосовано, якщо платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу (п.п. 94.2.3 п. 94.2 ст. 94 ПКУ).

7. Чи мають право працівники контролюючого органу під час проведення перевірок здійснювати фіксацію на фото, аудіо та відео-засоби та чи можливе використання такої фіксації в якості доказу в суді?

Відповідь: ПКУ передбачено застосовування контролюючими органами під час виконання податковим керуючим повноважень, визначених ПКУ, фотозйомку та відеозапис.

Водночас, відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» органи державного нагляду (контролю) та суб’єкти господарювання мають право фіксувати процес здійснення планового або позапланового заходу чи кожну окрему дію засобами аудіо- та відеотехніки, не перешкоджаючи здійсненню такого заходу.

Додатково повідомляємо, що питання належності та допустимості доказів у вигляді фото, аудіо та відео-засобів в межах процедур адміністративного судочинства не відноситься до компетенції ДПС.

8. Чи є об’єктом оподаткування ПДВ операції з безоплатної передачі товарів/послуг (в т.ч. для проведення маркетингових/рекламних заходів), придбаних у неплатників податку без ПДВ?

Відповідь: операції з безоплатної передачі товарів/послуг (в т.ч. для проведення маркетингових/рекламних заходів), придбаних без ПДВ у неплатників податку, є об’єктом оподаткування ПДВ, база оподаткування при здійсненні яких визначається не нижче ціни придбання.

Водночас, у разі якщо вартість безоплатно переданих товарів/послуг (в т.ч. для проведення маркетингових/рекламних заходів) включається до складу вартості оподатковуваних операцій з постачання (реалізації) товарів/послуг та компенсується їх споживачами, збільшуючи при цьому базу оподаткування ПДВ, то така безоплатна передача товарів/послуг не розглядається як окрема операція з постачання (у тому числі з безоплатного постачання) товарів/послуг, і додаткового нарахування податкових зобов’язань з ПДВ не потребує. Такі безоплатно передані товари/послуг визнаються оподатковуваними ПДВ у складі тієї операції, до вартості якої їх було включено.

9. Чи мають право контролюючі органи проводити фактичні перевірки за період, який вже було перевірено та застосовано відповідні штрафні санкції?

Відповідь: при здійсненні фактичних перевірок контролюючі органи мають право перевіряти періоди, які вже були перевірені за наявності законодавчо визначених підстав для такої перевірки.

При цьому, платники податків не можуть бути притягнуті до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення, яке вже було відображено в акті попередньої перевірки.

10. Як оформлюються результати документальної планової (виїзної, невиїзної) перевірки та яким контролюючим органом?

Відповідь: результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Функцію контрольно-перевірочної роботи закріплено виключно за головними управліннями ДПС в областях та м. Києві, міжрегіональними управліннями ДПС по роботі з великими платниками податків та центральним органом ДПС.

11. Який порядок оподаткування ПДВ операції з постачання платником ПДВ рекламних послуг резиденту та нерезиденту?

Відповідь: відповідно до пп. «б» п. 185.1 ст. 185 ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ.

Згідно із пп. «б» п. 186.3 ст. 186 р. V ПКУ місцем постачання рекламних послуг вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб’єкт господарювання або - у разі відсутності такого місця - місце постійного чи переважного його проживання.

Тобто, операція з постачання платником ПДВ рекламних послуг резиденту є об’єктом оподаткування ПДВ, оскільки місцем постачання таких послуг вважається місце постачання їх на митній території України.

Операція з постачання платником ПДВ рекламних послуг нерезиденту не є об’єктом оподаткування ПДВ, так як місцем постачання таких послуг вважається місце постачання їх за межами митної території України.

12. Який порядок оподаткування ПДВ операцій з придбання у резидента на митній території України рекламних послуг повіреним - резидентом для довірителя - нерезидента за договором доручення?

Відповідь: оскільки місцем постачання резидентом - платником ПДВ рекламних послуг повіреному - резиденту є митна територія України, то операція з постачання таких послуг є об’єктом оподаткування ПДВ.

Враховуючи те, що місцем постачання придбаних рекламних послуг повіреним – резидентом довірителю – нерезиденту є місце постачання їх за межами митної території України, то зазначена операція не є об’єктом оподаткування ПДВ, а тому повірений – резидент не має права на формування податкового кредиту при придбанні таких послуг.

13. Чи оподатковуються ПДФО (не визначене коло платників) кошти, внесенні юридичною особою як поповнення телефонних рахунків фізичих осіб у вигляді заохочення (бонусу) в ході проведення маркетингових досліджень?

Відповідь: сума знижки включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку виключно у випадку, якщо дана знижка носить індивідуальний (персональний) характер.

Враховуючи вищевикладене, якщо одержувачами знижки у вигляді заохочень (бонусів), що надходять на телефонні рахунки платників податків, є не визначене коло осіб, то сума таких бонусів не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.