«Гаряча лінія» на тему: «Дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні зовнішньоекономічних операцій»

В Головному управлінні ДПС у м. Києві 20 грудня 2021 року відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему: «Дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні зовнішньоекономічних операцій».

Пропонуємо Вашій увазі відповіді на деякі запитання, які надійшли від платників податків під час сеансу телефонного зв’язку «гаряча лінія».

1. Чи підпадають під валютний нагляд операції з цінними паперами та операції з відчуження корпоративних прав в частині дотримання резидентами граничних строків розрахунків?

Відповідь: операції з цінними паперами та операції з відчуження корпоративних прав не підпадають під валютний нагляд в частині дотримання резидентами граничних строків розрахунків.

2. Чи є операції з цінними паперами та операції з відчуження корпоративних прав операціями з експорту та імпорту товарів - поточними торговельними операціями?

Відповідь: відповідно до ст. 1 Закону України від 16 квітня 1991 року № 959-ХІІ «Про зовнішньоекономічну діяльність» зі змінами та доповненнями, експорт (експорт товарів) - продаж товарів українськими суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності іноземним суб’єктам господарської діяльності (у тому числі з оплатою в негрошовій формі) з вивезенням або без вивезення цих товарів через митний кордон України, включаючи реекспорт товарів. При цьому термін реекспорт (реекспорт товарів) означає продаж іноземним суб’єктам господарської діяльності та вивезення за межі України товарів, що були раніше імпортовані на територію України.

Імпорт (імпорт товарів) - купівля (у тому числі з оплатою в негрошовій формі) українськими суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб’єктів господарської діяльності товарів з ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями України, розташованими за її межами.

Пунктом 4 розд. І Положення про здійснення операцій із валютними цінностями, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02 січня 2019 року № 2 «Про затвердження Положення про здійснення операцій із валютними цінностями» (далі – Положення № 2) визначено валютні операції, що належать до поточних валютних операцій, та операцій, пов’язаних із рухом капіталу (п. 5 розд. І Положення № 2).

При цьому до поточних торговельних операцій належать операції, зазначені у п.п.1. п 4 розд. І цього Положення, а саме: розрахунки за експорт та імпорт товару (уключаючи сплату штрафів, пені, бонусів, відшкодування супутніх витрат у зв’язку із виконанням зовнішньоекономічного договору, відшкодування збитків у зв’язку із невиконанням зовнішньоекономічного договору), уключаючи такі розрахунки на території України. До поточних неторговельних операцій належать операції, зазначені у підпунктах другому - двадцять першому пункту 4 розділу І цього Положення (абз. другий п.п. 21 п. 4 розд. І Положення № 2).

Таким чином, операції з цінними паперами та операції з відчуження корпоративних прав не є операціями з експорту та імпорту товарів - поточними торговельними операціями, то такі операції не підпадають під валютний нагляд в частині дотримання резидентами граничних строків розрахунків.

3. За якими експортно-імпортними операціями та з якої дати граничні строки розрахунків становлять 365 календарних днів?

Відповідь: починаючи з 07 лютого 2019 року із введенням у дію Закону України «Про валюту і валютні операції» Національним банком України (далі – НБУ) встановлено граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів – 365 календарних днів.

Також, зазначені строки поширюються на незавершені операції резидента з експорту та імпорту товарів, за якими до 07.02.2019 не встановлено банком порушення 180-денного строку розрахунків (або строків, визначених у висновках центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики, виданих на перевищення встановлених законодавством України строків розрахунків).

При цьому граничні строки розрахунків:

1) не застосовуються щодо розрахунків, пов’язаних з договорами про участь у розподілі пропускної спроможності, а також щодо грошового забезпечення (кредитних лімітів) з метою участі в аукціонах з розподілу пропускної спроможності міждержавних перетинів;

2) не поширюються на операцію з експорту, імпорту товарів (уключаючи незавершені розрахунки за операцією), сума якої (в еквіваленті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим НБУ на дату здійснення операції) є меншою, ніж розмір, передбачений ст. 20 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», крім дроблення операцій з експорту товарів або дроблення валютних операцій;

3) застосовуються з урахуванням установлених НБУ особливостей для окремих товарів, та (або) галузей економіки, визначених постановою Правління НБУ «Про встановлення винятків та (або) особливостей запровадження граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і внесення змін до деяких нормативно-правових актів».

4. Чи можливе здійснення імпортних операцій без увезення товару на територію України за зовнішньоекономічними договорами?

Відповідь: чинним законодавством не заборонено здійснення імпортних операцій без увезення товару на територію України за зовнішньоекономічними договорами.

5. Який термін та умови завершення імпортних операцій без увезення товару на територію України за зовнішньоекономічними договорами?

Відповідь:  відповідно до ст. 1 Закону України від 16 квітня 1991 року № 959-XII «Про зовнішньоекономічну діяльність»     із змінами і доповненнями імпорт (імпорт товарів) – купівля (у тому числі з оплатою в негрошовій формі) українськими суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб’єктів господарської діяльності товарів з ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями України, розташованими за її межами.

Пунктом 21 розд. II Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління Національного банку України (далі – НБУ) від 02 січня 2019 року № 5 із змінами і доповненнями, граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.

Згідно із п.п. 3 п. 6 Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженої постановою Правління НБУ від 02 січня 2019 року № 7 із змінами і доповненнями (далі – Інструкція № 7) банк здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентом граничних строків розрахунків за імпортною операцією резидента, якщо на дату оплати резидентом продукції (а в разі застосування розрахунків у формі документарного акредитива – на дату здійснення банком платежу на користь нерезидента (дату списання коштів з рахунку банку)) імпортна операція без увезення продукції на територію України не була завершена або в банку немає інформації про завершення імпортної операції без увезення продукції на територію України.   

Відповідно до п.п. 5 п. 9 розд. ІІІ Інструкції № 7 банк завершує здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків у разі імпорту продукції без її увезення на територію України – після зарахування грошових коштів від нерезидента на поточний рахунок резидента в банку в разі продажу нерезиденту продукції в повному обсязі за межами України (уключаючи кошти, переказані резидентом із власного рахунку, відкритого за кордоном, якщо розрахунки за продаж нерезиденту продукції за межами України здійснювалися через рахунок резидента, відкритий за кордоном, та резидентом подано документи іноземного банку, які підтверджують зарахування коштів від нерезидента за продукцію) або подання документів, що підтверджують використання резидентом продукції за межами України на підставі договорів (контрактів, угод), інших форм документів, що застосовуються в міжнародній практиці та можуть уважатися договором.

Отже граничні строки розрахунків за операціями з імпорту товарів без ввезення цих товарів на територію України становлять 365 календарних днів.

Умови завершення банком такої операції визначено п.п. 5 п. 9 розд. ІІІ Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

6. Які фінансової операції підлягають фінансовому моніторингу та в якому розмірі?

Відповідь: фінансовому моніторингу підлягають порогові фінансові операції, підозрілі фінансові операції (діяльність), визначення та розмір яких наведено у ст.ст. 20 та 21 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (далі – Закон) відповідно.

При цьому, фінансові операції є пороговими, якщо сума, на яку здійснюється кожна із них, дорівнює чи перевищує 400 тис. грн. (для суб’єктів господарювання, які проводять лотереї та/або азартні ігри, – 55 тис. грн.) або дорівнює чи перевищує суму в іноземній валюті, банківських металах, інших активах, еквівалентну за офіційним курсом гривні до іноземних валют і банківських металів 400 тис. грн. на момент проведення фінансової операції (для суб’єктів господарювання, які проводять лотереї та/або азартні ігри, – 55 тис. грн.) за наявності однієї або більше ознак визначених ст. 20 Закону.

7. За яких умов сума надходжень в іноземній валюті може бути зменшена?

Відповідь: відповідно до п. 12 розд. ІІІ Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 02 січня 2019 року № 7 із змінами і доповненнями (далі – Інструкція № 7), зменшення суми грошових коштів, які мають надійти на користь резидента від нерезидента як оплата за експорт товару або вартості товарів, що імпортуються, допускається за умови, якщо протягом виконання зобов’язань за договором:

1) відбувається перегляд ціни товарів у зв’язку з невідповідністю їх кількісних та/або якісних характеристик умовам договору – на суму недопоставлених (недоотриманих) та/або неякісних товарів. Рішення про таку невідповідність приймається Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті або іншим органом, уповноваженим розглядати спори або засвідчувати таку невідповідність згідно з правилами чи звичаями країни розташування сторони договору або третьої країни відповідно до умов договору;

2) відбувається перегляд ціни товарів унаслідок дій форс-мажорних обставин, що призвели до зміни кількісних та/або якісних характеристик товару, – на суму недопоставлених (недоотриманих) та/або неякісних товарів. Зміна ціни товару має бути підтверджена Торгово-промисловою палатою або іншим уповноваженим органом (експертною організацією) згідно з правилами чи звичаями країни розташування сторони договору або третьої країни відповідно до умов договору;

3) товари знищено, конфісковано, зіпсовано, украдено, загублено – на суму їх вартості (якщо право власності на товар відповідно до умов договору належить резидентові). Наявність таких обставин має бути підтверджена органами, уповноваженими здійснювати таке підтвердження згідно із законодавством країни, на території якої сталися такі події;

4) відбувається повне або часткове повернення резиденту товару, що був поставлений нерезиденту за експортним договором, у зв’язку з повним або частковим невиконанням сторонами взаємних зобов’язань за експортним договором – на суму вартості такого товару, оформленого митними деклараціями (далі – МД) типу ІМ-40 «Імпорт», ІМ-41 «Реімпорт», ІМ-51 «Переробка на митній території», ІМ-75 «Відмова на користь держави», ІМ-76 «Знищення або руйнування» та за наявності відповідної інформації в реєстрі МД;

5) відбувається повернення сплачених імпортером коштів повністю або частково – на суму цих коштів;

6) здійснюється оподаткування виконаних резидентами для нерезидентів робіт (наданих послуг) за межами України – на суму сплачених податків. Здійснення такого оподаткування має бути підтверджено поясненнями (інформацією, документами). Банк для цілей п.п. 6 п. 12 розд. III Інструкції № 7 має право також вимагати в резидента підтвердження податкового органу країни нерезидента щодо сплати відповідної суми податків;

7) відбувається оплата нерезидентом фізичній особі – резиденту, яка перебуває у відрядженні за кордоном з метою виконання зобов’язань за експортним договором резидента – суб’єкта господарської діяльності, коштами в готівковій іноземній валюті експлуатаційних витрат, пов’язаних з обслуговуванням транспортного засобу, який належить резидентові – стороні договору (орендується, фрахтується ним) і використовується за кордоном з метою виконання зобов’язань останнього за цим договором, – на суму використаних коштів. Отримання від нерезидента готівкової іноземної валюти на експлуатаційні витрати, пов’язані з обслуговуванням транспортного засобу резидента за кордоном, та використання цих коштів на зазначені цілі має бути підтверджено відповідними документами;

8) відбувається зміна умов експортного договору, за яким банком здійснюється валютний нагляд, унаслідок чого виконання нерезидентом зобов’язань за експортним договором резидента здійснюється шляхом поставки товару, – на суму зобов’язань, які виконуються шляхом поставки товару. Наявність таких обставин має бути підтверджена копією документа, згідно з яким унесені зміни до відповідного експортного договору.

8. Яким чином здійснюються розрахунки між резидентами і нерезидентами за такими валютними операціями як експорт та імпорт товарів, робіт, послуг?

Відповідь: розрахунки між резидентами і нерезидентами за такими валютними операціями як експорт та імпорт товарів, послуг, робіт здійснюються виключно через банки в іноземній валюті та гривні.

9. Якими нормативними актами регулюються відносини, що виникають у сфері здійснення валютних операцій?

Відповідь: згідно з частиною першою ст. 3 Закону України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» (далі – Закон № 2473) відносини, що виникають у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання і валютного нагляду, регулюються Конституцією України, Законом № 2473, іншими законами України, а також нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону № 2473.

10. В якій валюті проводяться розрахунки на території України?

Відповідь: частиною другою ст. 5 Закону № 2473 передбачено, що усі розрахунки на території України проводяться виключно у гривні, крім розрахунків за:

1) операціями зі здійснення іноземних інвестицій та повернення іноземному інвестору прибутків, доходів (у тому числі дивідендів) та інших коштів, одержаних на законних підставах у результаті здійснення іноземних інвестицій;

2) операціями банків з надання банківських та інших фінансових послуг на підставі банківської ліцензії;

3) операціями з надання фінансових послуг, визначених пп. 1 – 5 частини другої та частиною третьою ст. 9 Закону № 2473, що надаються небанківськими фінансовими установами та операторами поштового зв’язку, які мають ліцензію Національного банку України (далі – НБУ) на здійснення валютних операцій;

4) операціями з розміщення, виплати грошового доходу та погашення облігацій, казначейських зобов’язань України, номінованих в іноземній валюті, якщо це передбачено проспектом цінних паперів (умовами їх розміщення);

5) операціями з купівлі – продажу державних цінних паперів, номінованих в іноземній валюті, якщо ініціатором або отримувачем за такою валютною операцією є банк;

6) іншими операціями, визначеними Митним кодексом України та (або) нормативно-правовими актами НБУ.

Розрахунки за операціями, визначеними частиною другою ст. 5 Закону № 2473, можуть проводитися в іноземній валюті, у гривні, а також у банківських металах.

Відповідно до п. 28 розд. IV Положення про здійснення операцій із валютними цінностями (далі – Положення), затвердженого постановою Правління НБУ від 02 січня 2019 року № 2, із змінами і доповненнями, у розрахунках між резидентами і нерезидентами за поточними торговельними операціями та операціями, пов’язаними з рухом капіталу (крім операцій зі здійснення іноземних інвестицій та повернення іноземному інвестору прибутків, доходів (уключаючи дивіденди) та інших коштів, одержаних на законних підставах у результаті здійснення іноземних інвестицій), використовуються як засіб платежу іноземна валюта і гривня.

11. З якого періоду розпочинається відлік законодавчо встановленого строку розрахунків у сфері ЗЕД при здійсненні експортних операцій?

Відповідь: відлік граничного строку розрахунків за операціями з експорту товарів банк розпочинає з дати оформлення митної декларації типу ЕК-10 «Експорт», ЕК-11 «Реекспорт» на продукцію, що експортується (якщо продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню), або підписання акта або іншого документа, що засвідчує поставку нерезиденту товару відповідно до умов експортного договору (якщо товар згідно із законодавством України не підлягає митному оформленню).

12. З якої дати розпочинається та припиняється нарахування пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД при здійсненні експортних операцій?

Відповідь: у разі порушення граничного строку розрахунків за операціями з експорту товарів нарахування пені розпочинається з першого дня після закінчення такого строку та здійснюється за кожний день прострочення, включаючи день завершення валютного нагляду відповідно до п. 9 розд. ІІІ Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

13. Чи не протирічить законодавству України видача нерезидентом (покупцем) переказного векселя резиденту України (продавцю)?

Відповідь: відповідно до статті 9 Закону України від 05 квітня 2001 року №2374-ІІІ «Про обіг векселів в Україні», котрий визначає особливості обігу векселів в Україні, резиденти можуть видавати та індосувати векселі, як переказні, так і прості, в іноземній та національній валюті для розрахунків з нерезидентами за зовнішньоекономічними договорами (контрактами) відповідно до валютного законодавства України.

Умови проведення розрахунків між резидентом та нерезидентом із застосуванням векселів обов’язково відображаються у відповідному зовнішньоекономічному договорі (контракті).

Придбання резидентом векселя в іноземній валюті та проведення розрахунків між резидентами за таким векселем здійснюються відповідно до валютного законодавства України.
     Таким чином, визначення в умовах зовнішньоекономічного договору вексельної форми розрахунків та надходження за цим векселем виручки на валютний рахунок резидента – експортера в уповноваженому банку у законодавчо встановлені строки буде відповідати вимогам валютного законодавства.

14. Чи допускається відступлення права вимоги та переведення боргу незалежно від наявності угод чи фінансових зобов’язань між резидентами, а також між резидентами та нерезидентами?

Відповідь: допускається здійснення уступки вимоги між резидентами при виконанні експортних операцій у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

У випадку заміни боржника-нерезидента іншим нерезидентом валютна виручка (товар) надійде експортеру (імпортеру) продукції, але від іншого нерезидента, тобто вимоги Закону України «Про валюту і валютні операції» не будуть порушені.

Крім того, у разі укладення договору переведення боргу між двома нерезидентами за кордоном, за умови відсутності іншої домовленості сторін у самому договорі, матеріальне право України не застосовується.

15. Чи підпадають під валютний нагляд операції з експорту та імпорту товарів, які здійснюються між суб’єктами господарської діяльності України та фізичними особами – нерезидентами, які не є іноземними суб’єктами господарювання?

Відповідь: якщо взаємовідносини між суб’єктами господарської діяльності України і фізичними особами – нерезидентами, які не є іноземними суб’єктами господарювання за своєю сутністю є господарською діяльністю, оформлені зовнішньоекономічним договором (контрактом) відповідно до якого проводяться операції з експорту та імпорту товарів за якими банк здійснює валютний нагляд, то такі відносини підпадають під валютний нагляд.