В Головному управлінні ДПС у м. Києві проведено «гарячу лінію» на тему: «Порядок заповнення податкових декларацій з ПДВ»

В Головному управлінні ДПС у м. Києві 17 грудня 2021 року відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему: «Порядок заповнення податкових декларацій з ПДВ».

Пропонуємо Вашій увазі відповіді на деякі запитання, які надійшли від платників податків під час сеансу телефонного зв’язку «гаряча лінія».

1. Чи звільняється від подання звітності з ПДВ ФОП - платник ПДВ у зв’язку з мобілізацією до Збройних сил України?

Відповідь: відповідно до вимог частини третьої ст. 39 Закону України від 25 березня 1992 року № 2232-XII «Про військовий обов’язок і військову службу» за громадянами України, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період не припиняється реєстрація підприємницької діяльності фізичних осіб-підприємців.

Разом з тим, з 8 червня 2014 року набрав чинності Закон України від 20 травня 2014 року № 1275-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення оборонно-мобілізаційних питань під час проведення мобілізації» (далі - Закон № 1275), згідно з яким тимчасово мобілізовані на військову службу підприємці і самозайняті особи звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на доходи фізичних осіб (далі - ГІДФО) або єдиного податку, а також єдиного внеску (далі - ЄСВ) за себе на весь період такої служби.

Вказані вище норми Закону №1275 застосовуються з першого дня мобілізації і протягом всього  періоду  мобілізації відповідно до Указу Президента України від 17 березня 2014 року № 303 «Про часткову мобілізацію».

Таким чином, Законом № 1275 ФОП - платника ПДВ не звільнено від обов’язку нарахування, сплати ПДВ та подання звітності з ПДВ.

Разом з цим інформуємо, що п. 49.2 ст. 49 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) передбачено, що за звітний період, в якому не виникають об’єкти оподаткування, або у разі відсутності показників, які підлягають декларуванню, податкова звітність не подається.

Таким чином, ФОП - платник ПДВ, мобілізований до Збройних сил України, за звітні періоди, в яких відсутні операції з постачання або придбання товарів/послуг та відсутні інші показники, які підлягають декларуванню, не зобов’язаний подавати податкову звітність з ПДВ.

2. Хто здійснює нарахування та сплату ПДВ при наданні нерезидентом на митній території України електронних послуг фізичній особі, у тому числі фізичній особі – підприємцю, не зареєстрованій платником ПДВ?

Відповідь: нарахування та сплату ПДВ здійснює особа – нерезидент, яка не має постійного представництва та постачає на митній території України фізичним особам, у тому числі фізичним особам - підприємцям, не зареєстрованим платниками ПДВ, електронні послуги, крім нерезидентів, які:

постачають електронні послуги за посередницькими договорами, у разі якщо у рахунках (квитанціях), наданих замовникам електронних послуг, визначено перелік таких електронних послуг та їх фактичного постачальника;

здійснюють виключно обробку платежів за електронні послуги і не беруть участі у наданні таких електронних послуг;

постачають електронні послуги безпосередньо через своє постійне представництво в Україні.

3. Чи має право фізична особа – підприємець, платник ПДВ, що здійснює вантажні перевезення, на формування податкового кредиту з ПДВ при придбанні паливно-мастильних матеріалів та отриманні послуг з ремонту вантажного автомобіля, який оформлено на дану фізичну особу або не є її власністю?

Відповідь: фізична особа – підприємець, платник ПДВ, що здійснює вантажні перевезення при придбанні паливно-мастильних матеріалів та отриманні послуг з ремонту вантажного автомобіля, який оформлено на дану фізичну особу або не є його власністю, формує податковий кредит на підставі податкової накладної, складеної та зареєстрованої в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг.

Водночас, у разі подальшого використання таких товарів/послуг в неоподатковуваних операціях такий платник зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання, та не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду скласти і зареєструвати в ЄРПН в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну.

4. Чи формуються податкові зобов’язання з ПДВ СПД - ФОП, який зареєстрований платником ПДВ, при продажу власного нерухомого або рухомого майна, яке не використовується ним у підприємницькій діяльності?

Відповідь: оскільки, власником нерухомого або рухомого майна можуть бути лише фізичні або юридичні особи, то постачання суб’єктом підприємницької діяльності - фізичною особою підприємцем, який зареєстрований платником ПДВ, такого майна може здійснюватись ним виключно, як фізичною особою. Якщо, операція з постачання нерухомого або рухомого майна не відноситься до господарської діяльності суб’єкта підприємницької діяльності – платника ПДВ, то відповідно за такою операцією податкові зобов’язання з ПДВ ним не формуються, а право на податковий кредит у такого суб’єкта підприємницької діяльності – платника ПДВ за операцією з придбання зазначеного майна не виникає.

5. Чи повинні сплачувати ПДВ фізичні особи – споживачі товарів/послуг?

Відповідь: покупець/споживач – фізична особа компенсує вартість товарів/послуг продавцю за цінами (з урахуванням ПДВ) в момент їх придбання/споживання та незалежно від категорії покупців/споживачів.

Водночас, продавці таких товарів/послуг, зареєстровані відповідно до вимог розд. V Податкового кодексу України платниками ПДВ, здійснюють перерахування сум податку до бюджету.

6. Чи є об`єктом оподаткування ПДВ операція із внесення ФО рухомого/нерухомого майна до статутного фонду юридичної особи в обмін на корпоративні права?

Відповідь:  відповідно   до   пп. «а»   п. 185.1   ст. 185  Податкового кодексу України (далі - ПКУ) об’єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ.

Згідно із пп. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 р. І ПКУ постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі, зокрема, обмін.

Отже, якщо фізична особа здійснює підприємницьку діяльність та є зареєстрованою платником ПДВ, то операція із внесення такою особою рухомого/нерухомого майна до статутного фонду юридичної особи в обмін на корпоративні права є об’єктом оподаткування ПДВ.

7. Чи має право ФОП у разі анулювання реєстрації платника ПДВ подати уточнюючий розрахунок за період у якому він був платником ПДВ?

Відповідь: відповідно до п. 46.1 ст. 46 ПКУ  податкова   декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючим органам у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата грошового зобов’язання, у тому числі податкового зобов’язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов’язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку, а також суми нарахованого єдиного внеску.

Згідно із п. 50.1 ст. 50 ПКУ у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Тобто, обов’язок щодо подання податкової декларації з ПДВ та уточнюючого розрахунку до такої податкової декларації покладається на платника ПДВ.

Враховуючи те, що суб’єкт господарювання у разі анулювання реєстрації платника ПДВ виключається із Реєстру платників ПДВ, то уточнюючий розрахунок за період, у якому він був платником ПДВ, такий суб’єкт господарювання подати не може.

8. Яка відповідальність передбачена у разі порушення порядку складання податкової декларації з ПДВ?

Відповідь: податкова звітність, складена з порушенням норм ст. 48 ПКУ, не вважається податковою декларацією, крім випадків, встановлених п. 46.4 ст. 46 ПКУ.

За порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються фінансова, адміністративна та кримінальна відповідальність.

Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації та сплатити суму недоплати та штраф у розмірі 3 відс. від такої суми до подання уточнюючого розрахунку.

Невиконання платником податків вимог щодо умов самостійного внесення змін до податкової звітності в частині самостійного нарахування та сплати штрафу, передбаченого п. 50.1 ст. 50 ПКУ, тягне за собою накладення штрафу у розмірі 5 відс. від суми самостійно нарахованого заниження податкового зобов’язання (недоплати).

При самостійному донарахуванні суми податкових зобов’язань інші штрафи, передбачені главою 11 ПКУ, не застосовуються.

У разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов’язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від’ємного значення суми ПДВ платника податків на підставах, визначених пп. 54.3.1, 54.3.2 (крім випадків зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларованої до повернення з бюджету у зв’язку із використанням права на податкову знижку), 54.3.6 п. 54.3 ст. 54 ПКУ, то до платника застосовуються штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у розмірах, визначених ст. 123 ПКУ.

Притягнення до фінансової відповідальності платників податків за порушення законів з питань оподаткування, іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не звільняє їх посадових осіб за наявності відповідних підстав від притягнення до адміністративної або кримінальної відповідальності.

9. Чи підлягають відображенню в податковій декларації з ПДВ отримані платником податку відсотки за депозитом?

Відповідь: згідно з пп. «а» та пп. «б» п. 185.1 ст. 185 ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ.

Визначення «постачання послуг» та «постачання товарів» відповідно наведені в пп. 14.1.185 та пп. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 ПКУ.

Операція з отримання відсотків за депозитом не відповідає визначенню постачання послуг чи постачання товарів, а тому відповідно не є об’єктом оподаткування ПДВ.

Враховуючи викладене, суми коштів, що надходять платнику податку від банків у вигляді відсотків за депозитом, не підлягають відображенню в податковій декларації з ПДВ.

10. Чи повинен платник податку відображати в податковій декларації з ПДВ податковий кредит на підставі двох податкових накладних та розрахунку коригування до помилкової (другої) податкової накладної, якщо було помилково оформлено зайву податкову накладну (двічі на одне постачання)?

Відповідь:  відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПКУ для покупця товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, є податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) платником податку, який здійснює операції з постачання таких товарів/послуг.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 ПКУ для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. При цьому платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим п. 44.1 ст. 44 ПКУ.

Відповідно до п. 6 розд. ІІІ Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28 січня 2016 року № 21, платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов’язання, яку зазначає в податковій звітності. Дані, наведені в податковій звітності, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника.

Враховуючи наведене, якщо платником податку помилково складена податкова накладна, то така податкова накладна не підлягає відображенню у податковій звітності з ПДВ. Розрахунок коригування, який може бути виписаний до такої податкової накладної, підлягає реєстрації в ЄРПН, але до податкової звітності також не включається.

11. Який порядок заповнення додатка 3 «Розрахунок суми бюджетного відшкодування» до податкової декларації з ПДВ?

Відповідь: Таблиця 1 додатка 3 «Розрахунок суми бюджетного відшкодування» (Д3) (далі додаток 3) до податкової декларації з ПДВ (далі – декларація) заповнюється наступним чином:

в графі 1 зазначається сума від’ємного значення, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п. 200 прим. 1.3 ст. 200 прим.1 ПКУ на момент подання декларації, за вирахуванням суми, зарахованої у зменшення суми податкового боргу з ПДВ (рядок 20 – рядок 20.1 декларації);

в графі 2 відображається сума з рядка 1, що є фактично сплаченою у попередніх та звітному (податкових) періодах постачальникам товарів/послуг або до Державного бюджету України;

в графі 3 зазначається сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню та яка переноситься до рядка 20.2 декларації. Значення цього рядка не може перевищувати значення рядка 2.

Розшифровка суми податку, фактично сплаченої у попередніх та звітному (податкових) періодах постачальникам товарів/послуг або до Державного бюджету України здійснюється в таблиці 2 додатка 3 до декларації. В таблиці зазначається індивідуальний податковий номер контрагента, за рахунок якого виникла сума від’ємного значення, виходячи з хронології її виникнення, починаючи зі звітного періоду, який є найближчим до дати подання декларації (найновіший звітний період) та закінчуючи найбільш давнім звітним періодом.

При цьому в графі 6 таблиці 2 додатка 3 до декларації проставляється позначка «+» у випадку, якщо сума від’ємного значення, вказана у графі 5, отримана правонаступником від реорганізованого платника податку.

12. У яких випадках заповнюється рядок 18.2 уточнюючого розрахунку податкових зобов’язань з ПДВ у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок?

Відповідь: рядок 18.2 уточнюючого розрахунку податкових зобов’язань з ПДВ у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок (далі – уточнюючий розрахунок) заповнюється у випадку зменшення податкових зобов’язань за звітний (податковий) період, що уточнюється, тобто якщо графа 6 рядка 18 уточнюючого розрахунку має від’ємне значення, та якщо у платника на момент подання уточнюючого розрахунку наявний залишок податкових зобов’язань, несплачений до бюджету за звітний період, який уточнюється, що обліковується Державною казначейською службою України до виконання в повному обсязі.

13. Як заповнюється податкова декларація з ПДВ та додатки до неї: у гривнях з копійками чи без копійок?

Відповідь: відповідно до п. 4 розд. ІІІ Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28 січня 2016 року № 21(далі – Порядок № 21), усі показники у податковій звітності з ПДВ проставляються у гривнях без копійок з відповідним округленням за загальновстановленими правилами.

Згідно з п. 6 розд. І Порядку № 21 до податкової звітності з податку на додану вартість належать:

податкова декларація з податку на додану вартість з додатками;

уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок з додатками;

розрахунок податкових зобов’язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник податку на додану вартість, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України.

Отже, усі показники податкової декларації та додатків до неї заповнюються у гривнях без копійок з відповідним округленням за загальновстановленими правилами.

14. Який порядок відображення в податковій декларації з ПДВ операцій з ввезення на митну територію України та вивезення за межі митної території України незалежно від обраного митного режиму товарів, митна вартість яких не перевищує еквівалент 150 євро?

Відповідь: в податковій декларації з ПДВ операції з ввезення на митну територію України товарів, митна вартість яких не перевищує еквівалент 150 євро, не відображаються, а операції з вивезення за межі митної території України незалежно від обраного митного режиму таких товарів, вказуються у рядку 5 з обов’язковим поданням додатка 5 (Д5).

15. В яких рядках декларації з ПДВ відображаються операції, пов’язані з визначенням податкових зобов’язань у зв’язку з анулюванням реєстрації платника ПДВ?

Відповідь: операції, пов’язані з визначенням податкових зобов’язань у зв’язку з анулюванням реєстрації платника ПДВ, відображаються у рядках 4.1, 4.2 та/або 4.3 податкової декларації з ПДВ (далі – декларація). При цьому, якщо на дату подання декларації в Єдиному реєстрі податкових накладних не зареєстровано податкові накладні, складені за такими операціями, відомості про них зазначаються у таблиці 1.1 додатка 1 «Відомості про суми податку на додану вартість, зазначені у податкових накладних/розрахунках коригування до податкових накладних, не зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, та про податковий кредит з урахуванням його коригування» (Д1) до декларації.

16. Яким чином покупець повинен зменшити податковий кредит, якщо продавець відмовляється надіслати йому розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної?

Відповідь: якщо продавець відмовляється надіслати розрахунок коригування до податкової накладної, платник податку – покупець повинен зменшити податковий кредит незалежно від факту отримання розрахунку коригування до податкової накладної. Таке коригування відображається у рядку 14 розд. ІІ податкової декларації з ПДВ (є обов’язковим заповненням таблиці 2.2 додатка 1) на підставі бухгалтерської довідки.

17. Чи відображається у розділі ІІ податкової декларації з ПДВ касовий чек, в якому загальна сума отриманих товарів перевищує 200 грн. (без урахування податку)?

Відповідь: відповідно до п.п. «б» п. 201.11 ст. 201 ПКУ підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту без отримання податкової накладної, також є касові чеки, які містять суму отриманих товарів/послуг, загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального номера та податкового номера постачальника). При цьому з метою такого нарахування загальна сума отриманих товарів/послуг не може перевищувати 200 грн. за день (без урахування податку).

У разі використання платниками для розрахунків із споживачами реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій касовий чек повинен містити дані про загальну суму коштів, що підлягає сплаті покупцем з урахуванням податку, та суму цього податку, що сплачується у складі загальної суми.

Враховуючи те, що платник податку, у разі відсутності податкової накладної, не має права віднести до складу податкового кредиту ні всю суму ПДВ, ні її частину, вказану у касовому чеку, в якому загальна сума отриманих товарів/послуг перевищує 200 грн., то відповідно такий чек у розділі ІІ податкової декларації з ПДВ не відображається.