Столичні податківці провели сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» щодо актуальних питань застосування норм діючого законодавства при оподаткуванні податком на прибуток та податком на додану вартість

В Головному управлінні ДПС у м. Києві 21 січня 2022 року відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему: «Актуальні питання застосування норм діючого законодавства при оподаткуванні податком на прибуток та податком на додану вартість».

Пропонуємо Вашій увазі відповіді на деякі запитання, які надійшли від платників податків під час сеансу телефонного зв’язку «гаряча лінія»:

1. Як оподатковуються податком на прибуток підприємств операції за договорами управління майном?

Редакція розд. III «Податок на прибуток підприємств» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) не містить положень щодо окремого обліку за договорами управління майном і подання платниками податку – управителями майна окремих декларацій з податку на прибуток.

Розрахунок об’єкта оподаткування податком на прибуток здійснюється на підставі даних бухгалтерського обліку шляхом коригування фінансового результату до оподаткування, визначеного у фінансовій звітності з урахуванням операцій за договорами управління майном, на різниці, які збільшують або зменшують фінансовий результат до оподаткування, відповідно до положень ПКУ.

2. Чи зараховуються у зменшення податку на прибуток сплачені за митним кордоном України податки (в тому числі сплачені відокремленим підрозділом, що знаходиться за межами України)?

Відповідно до пп. 141.4.9 п. 141.4 ст. 141 ПКУ суми податку на прибуток, отриманий з іноземних джерел, що сплачені суб’єктами господарювання за кордоном, зараховуються під час сплати ними податку в Україні. Водночас зарахуванню підлягає сума податку, розрахована за правилами, встановленими розд. ІІІ ПКУ.

Розмір зарахованих сум податку з іноземних джерел протягом податкового (звітного) періоду не може перевищувати суми податку, що підлягає сплаті в Україні таким платником податку протягом такого періоду.

Не підлягають зарахуванню у зменшення податкових зобов’язань такі податки, сплачені в інших країнах:

податок на капітал/майно та приріст капіталу;

поштові податки;

податки на реалізацію (продаж);

інші непрямі податки незалежно від того, підпадають вони під категорію прибуткових податків чи оподатковуються іншими податками згідно із законодавством іноземних держав.

Зарахування сплачених за митним кордоном України сум податку здійснюється за умови подання письмового підтвердження контролюючого органу іншої держави щодо факту сплати такого податку та за наявності чинного міжнародного договору України про уникнення подвійного оподаткування доходів.

3. Чи враховуються при визначенні об’єкта оподаткування кошти, отримані платником податку на прибуток за товари (роботи, послуги), відвантажені (надані) під час перебування на спрощеній системі оподаткування?

Платник податку на прибуток збільшує фінансовий результат до оподаткування на суму коштів, отриманих у звітному (податковому) періоді за товари (роботи, послуги) відвантажені (надані) під час перебування на спрощеній системі оподаткування. Зазначене коригування фінансового результату до оподаткування не поширюється на платників податків, які були платниками єдиного податку ІV групи.

4.  В якому випадку заповнюється графа 6 додатка ПП до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств та як в довідниках пільг, затверджених ДПС, вказані пільги, що мають цільове призначення?

Графа 6 «Сума податкової пільги, що використана за цільовим призначенням» додатка ПП до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств (далі – додаток ПП) заповнюється у випадку, якщо податковим законодавством встановлено вимогу цільового використання податкової пільги з податку на прибуток підприємств. Якщо вимога про цільове використання стосовно пільги не передбачена, то графа 6 додатка ПП не заповнюється.

Зазначені податкові пільги з податку на прибуток підприємств у Довіднику податкових пільг, що є втратами доходів бюджету, та Довіднику інших податкових пільг, затверджених ДПС, вказані з ознакою цільового призначення у графі 8 – «1» («0» – немає цільового призначення).

5. Чи зобов’язаний нерезидент, відокремлений підрозділ якого (у т. ч. представництво) не провадить господарську діяльність на території України, реєструватися платником податку на прибуток та подавати звітність по цьому податку?

Якщо діяльність відокремленого підрозділу (у т. ч. представництва) нерезидента в Україні не підпадає під визначення «постійне представництво», наведене у пп. 14.1.193 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, то такий нерезидент не зобов’язаний реєструватися платником податку на прибуток та подавати Податкову декларацію з податку на прибуток підприємств разом з фінансовою звітністю.

6. Чи має право контролюючий орган зменшити суму бюджетного відшкодування заявлену платником податку на рахунок платника у банку в погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету?

Положеннями ПКУ не передбачено зменшення контролюючим органом суми бюджетного відшкодування, заявленої платником податку на рахунок платника у банку, в рахунок погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету.

У разі виникнення у платника податку необхідності зміни напряму узгодженого бюджетного відшкодування, такий платник податку має право подати відповідну заяву до контролюючого органу, який не пізніше наступного робочого дня з дня отримання такої заяви зобов’язаний внести відповідні дані до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

7. Чи надається бюджетне відшкодування у разі анулювання реєстрації платника податку?

У разі якщо платник податку, реєстрація якого анулюється, має податкові зобов’язання за результатами останнього податкового періоду, така сума податку враховується в суму зменшення бюджетного відшкодування, а в разі його відсутності у строки, визначені ПКУ, платник зобов’язаний погасити суму податкових зобов’язань або податкового боргу з цього податку, що виникли до такого анулювання, за їх наявності, незалежно від того, залишатиметься така особа зареєстрованою як платник цього податку на день сплати такої суми податку чи ні.

У разі якщо за результатами останнього податкового періоду особа має право на отримання бюджетного відшкодування, таке відшкодування надається протягом строків, визначених р.V ПКУ, незалежно від того, чи буде така особа залишатися зареєстрованою як платник цього податку на дату отримання такого бюджетного відшкодування, чи ні.

8. У яких випадках необхідно визнавати умовне постачання товарів та необоротних активів при анулюванні реєстрації платника ПДВ?

Відповідно до п. 184.7 ст. 184 ПКУ якщо товари/послуги, необоротні активи, суми податку по яких були включені до складу податкового кредиту, не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, такий платник податку в останньому звітному (податковому) періоді не пізніше дати анулювання його реєстрації як платника податку зобов’язаний визначити податкові зобов’язання по таких товарах/послугах, необоротних активах виходячи із звичайної ціни відповідних товарів/послуг чи необоротних активів, крім випадків анулювання реєстрації як платника податку внаслідок реорганізації платника податку шляхом приєднання, злиття, перетворення, поділу та виділення відповідно до закону.

9. Яким чином виправити помилку, допущену у додатку 6 до податкової декларації з ПДВ?

Виправлення помилок, у додатку 6 «Розрахунок (перерахунок) частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях (Д6)», що виникли при його заповненні, здійснюється шляхом подання уточнюючого розрахунку разом з додатком 6 з відміткою «уточнюючий», яким виправляються суми умовно донарахованих податкових зобов’язань, що були здійснені відповідно до п. 199.1 ст. 199 ПКУ, де зазначаються вірні показники.

Якщо помилка вплинула на вартісні показники декларації, то до графи 4 уточнюючого розрахунку переносяться показники податкової декларації з ПДВ, додаток 6 до якої уточнюється; до графи 5 переносяться всі відповідні показники декларації з урахуванням виправлених помилок; в графі 6 відображається сума помилки (абсолютне значення), а у додатку 6 до такого уточнюючого розрахунку зазначаються вірні показники.

10. Яким чином виправити помилку допущену у рядку 18.2 уточнюючого розрахунку податкових зобов’язань з ПДВ?

Відповідно до п. 1 розд. IV Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28 січня 2016 року № 21 у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податку самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним декларації, він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої декларації за формою, встановленою на дату подання уточнюючого розрахунку.

Виправлення помилок, що допущені при заповненні уточнюючого розрахунку, здійснюється виключно шляхом подання нового уточнюючого розрахунку з урахуванням показників попереднього уточнюючого розрахунку.