В Головному управлінні ДПС у м. Києві відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінію» на тему: «Особливості проведення документальних перевірок у сфері послуг»

В Головному управлінні ДПС у м. Києві 07 лютого 2022 року відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему: «Особливості проведення документальних перевірок у сфері послуг».

Пропонуємо Вашій увазі відповіді на деякі запитання, які надійшли від платників податків під час сеансу телефонного зв’язку «гаряча лінія».

1. Чи має право платник ПДВ на зменшення податкових зобов’язань, нарахованих при постачанні послуг неплатнику ПДВ, якщо вартість таких послуг було зменшено за результатами перевірки органом державного фінансового контролю?

Відповідь: у разі часткового зменшення за результатами перевірки органом державного фінансового контролю вартості послуг, наданих неплатнику ПДВ, можливості складання постачальником-платником ПДВ розрахунку коригування на зменшення податкових зобов’язань, нарахованих за такою операцією, Податковим кодексом України не передбачено.

2. Який порядок зберігання податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних, складених в електронній формі, для їх надання контролюючим органам під час проведення перевірки?

Відповідь: податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних, складені в електронній формі, повинні зберігатися платниками ПДВ на електронних носіях інформації у формі, що дає змогу здійснити перевірку їх цілісності на цих носіях.

Під час проведення перевірки платники ПДВ зобов’язані надати посадовим (службовим) особам контролюючого органу доступ до таких електронних носіїв інформації, а у випадках, визначених законом, також надати копії податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних, засвідчені підписом платника або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності).

3. Які штрафні (фінансові) санкції та пеня нараховуються контролюючим органом у разі визначення за результатами перевірки суми податкового зобов’язання?

Відповідь: штрафні (фінансові) санкції у разі визначення контролюючим органом за результатами перевірки суми податкового зобов’язання встановлені ст. 123 ПКУ.

При нарахуванні контролюючим органом, зокрема, грошового зобов’язання, визначеного за результатами перевірки, починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків такого зобов’язання, визначеного в податковому повідомленні-рішенні згідно із ПКУ нараховується пеня за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов’язання, включаючи день погашення, з розрахунку 120 відс. річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.

На  суми  заниження  податкового   зобов’язання, визначеного пп. 129.1.2 та 129.1.4 п. 129.1 ст. 129 ПКУ, нараховується пеня за кожний календарний день заниження податкового зобов’язання, включаючи день настання строку погашення податкового зобов’язання, визначеного контролюючим органом, з розрахунку 120 відс. річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.

При складанні актів перевірок в актах перевірок суми пені не нараховуються і не зазначаються.

Крім того, до суб’єкта господарювання відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення може бути застосована адміністративна відповідальність.

4. Який порядок надання СГ документів (копій) для проведення перевірки?

Відповідь:  Порядок надання платниками податків документів визначено ст. 85 ПКУ.

Платник податків зобов’язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов’язані з предметом перевірки. Такий обов’язок виникає у платника податків після початку перевірки.

При цьому великий платник податків на запит контролюючого органу зобов’язаний також надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» копії таких документів, що створюються ним в електронній формі з обліку доходів, витрат та інших показників, пов’язаних із визначенням об’єктів оподаткування (податкових зобов’язань), первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів, не пізніше двох робочих днів, наступних за днем отримання запиту.

При проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об’єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідний запит на отримання копій документів повинен бути поданий посадовою (службовою) особою контролюючого органу не пізніше ніж за п’ять робочих днів до дати закінчення перевірки.

4. Чи застосовуються штрафні санкції, передбачені п. 120 прим 1. 3 ст. 120 прим 1 ПКУ, за помилки, допущені в податковій накладній під час зазначення коду коду послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг?

Відповідь: відповідно до п. 120 прим. 1.3 ст. 120 прим. 1 ПКУ допущення продавцем товарів/послуг помилок під час зазначення обов’язкових реквізитів податкової накладної, передбачених п. 201.1 ст. 201 ПКУ, виявлених контролюючим органом за результатами перевірки, проведеної за заявою покупця, - тягне за собою накладення на платника податку - продавця штрафу в розмірі 170 гривень та зобов’язання виправити такі помилки.

Невиконання податкового повідомлення-рішення контролюючого органу з попередженням про необхідність виправлення платником податків - продавцем зазначених в абзаці першому цього пункту помилок протягом 10 календарних днів, наступних за днем його отримання, - тягне за собою накладення на такого платника податку штрафу в розмірах від 10 до 100 відсотків суми ПДВ, зазначеної в такій податковій накладній в залежності від кількості календарних днів невиправлення помилкми.

Разом з цим, згідно з п. 35 прим. 1 підрозд. 2 розд ХХ ПКУ до 31 грудня 2017 року не застосовуються штрафні санкції, передбачені п. 120 прим. 1.3 ст. 120 прим. 1 ПКУ, за помилки, допущені в податковій накладній під час зазначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та/або коду послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг.

5. Який порядок коригування нарахованих податкових зобов’язань при отриманні послуг резидентом неплатником ПДВ на митній території України від нерезидента при зміні вартості послуги (складено додаткову угоду на зміну вартості)?

Відповідьа: коригування відбувається шляхом подання до контролюючого органу нового розрахунку податкових зобов’язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник ПДВ, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України (далі – Розрахунок) за звітний період у якому відбулася зміна вартості послуги (складено додаткову угоду на зміну вартості), де відображається сума різниці між раніше задекларованими показниками та правильними (дійсними) показниками з відповідним знаком.

Якщо коригування податкових зобов’язань необхідно здійснити до закінчення граничного терміну подання Розрахунку за такий самий період, то подається новий Розрахунок з відміткою «Звітний новий» з правильними показниками.

6. Чи має право платник податку включити до складу податкового кредиту суми ПДВ, які під час документальної перевірки були виключені зі складу податкового кредиту у зв’язку з несвоєчасною реєстрацією постачальником податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних?

Відповідь: має право включити у податковому (звітному) періоді, в якому зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, або у будь-якому наступному податковому (звітному) періоді, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних. Платник податку, який застосовує касовий метод податкового обліку, має право включити такі суми ПДВ до податкового кредиту у вищезазначених звітних періодах за умови оплати постачальнику вартості товарів/послуг, а якщо така оплата відбулася після закінчення 365 днів з дати складення такої податкової накладної – не пізніше ніж через 60 календарних днів з дати такої оплати.

7. Який порядок відображення в Податковій декларації з податку на прибуток підприємств результатів документальної перевірки, якою встановлено невірно визначені суми доходів, витрат, амортизаційних відрахувань за даними бухгалтерського обліку, від’ємного значення об’єкта оподаткування за минулі звітні (податкові) роки, та виправлення помилок у фінансовій звітності за результатами такої перевірки?

Відповідь: у разі виявлення за результатами документальної перевірки невірно визначених сум доходів, витрат та амортизаційних відрахувань за даними бухгалтерського обліку, що вплинули на визначення об’єкта оподаткування, та відповідно контролюючим органом збільшені/зменшені податкові зобов’язання, то узгоджені суми податкових зобов’язань автоматично нараховуються в інтегрованій картці платника податку. Проведення самостійних виправлень відповідно до ст. 50 ПКУ збільшених/зменшених податкових зобов’язань з податку на прибуток за період, що перевірявся, не здійснюється.

Якщо за результатами документальної перевірки збільшені/зменшені суми від’ємного значення об’єкта оподаткування з податку на прибуток за минулі звітні (податкові) роки, то коригування фінансового результату до оподаткування за звітний період, що був охоплений перевіркою, не здійснюється, а від’ємне значення підлягає виправленню платником податків у показниках Податкової декларації з податку на прибуток підприємств (далі – Декларація) в наступному звітному (податковому) періоді.

При цьому, подається доповнення до Декларації, передбачене п. 46.4 ст. 46 розд. ІІ ПКУ, з відповідним поясненням та зазначенням відповідних сум від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих звітних років, вказавши про цей факт у спеціально відведеному місці в Декларації.

8. Яка відповідальність застосовується до податкового агента у разі виявлення в ході документальної перевірки порушень, зазначених абз. першим п. 119.1 ст. 119 ПКУ (1020 грн. за кожне вчинене правопорушення чи одноразово за всі)?

Відповідь: у разі виявлення в ході документальної перевірки порушень, зазначених в п. 119.1 ст. 119 ПКУ, до платника податків застосовується штраф у розмірі 1020 гривень.

При цьому відповідальність застосовується до загальної кількості порушень, зазначених абзацом першим п. 119.1 ст. 119 ПКУ, а не до кожного порушення окремо.

9. Чи має право ДПІ як територіальний орган ДПС здійснювати камеральні, документальні (планові або позапланові, виїзні або невиїзні) і фактичні перевірки платників податків?

Відповідь: проведення камеральних, документальних (планових або позапланових; виїзних або невиїзних) і фактичних перевірок може бути здійснено лише контролюючими органами обласного та центрального рівнів ДПС.

10. Чи має право суб’єкт господарювання під час або після закінчення документальної планової або позапланової перевірки подати уточнюючу звітність за період, що перевірявся?

Відповідь: платник податків під час проведення документальних планових та позапланових перевірок (з урахуванням термінів продовження, зупинення або перенесення термінів її проведення) не має права подавати уточнюючі податкові декларації (розрахунки) до поданих ним раніше податкових декларацій з відповідного податку і збору за звітний (податковий) період, який перевіряється контролюючим органом.

Це правило не поширюється на такі випадки:

у разі якщо показники оприлюдненої разом з аудиторським звітом річної фінансової звітності зазнали змін порівняно з показниками звіту про фінансовий стан (баланс) та звіту про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіту про фінансові результати), що подаються разом з податковою декларацією згідно з абзацом другим п. 46.2 ст. 46 ПКУ, та такі зміни вплинули на показники раніше поданої річної податкової декларації з податку на прибуток підприємств за відповідний податковий (звітний) період, платники податку на прибуток, які відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом, подають уточнюючий розрахунок до річної податкової декларації у строк не пізніше 10 червня року наступного за звітним.

Слід зазначити, що у разі якщо платник податків подає уточнюючий розрахунок до податкової декларації, поданої за період, що перевірявся, відповідний контролюючий орган має право на проведення позапланової перевірки платника податків за відповідний період.

11. Яка кількість штрафів застосовується у разі виявлення під час документальної перевірки порушень термінів подання кількох повідомлень за формою № 20-ОПП: один штраф за всі порушення чи окремо по кожному такому факту?

Відповідь: у разі виявлення в ході документальної перевірки порушень термінів подання кількох повідомлень про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, або через які проводиться діяльність, за формою № 20-ОПП, накладається штраф по кожному такому факту у розмірах, встановлених п. 117.1 ст. 117 ПКУ.

12. Які документи мають право перевіряти контролюючі органи під час проведення перевірки дотримання працедавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами)?

Відповідь: платник податків зобов’язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов’язані з предметом перевірки. Такий обов’язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Зокрема, під час проведення фактичної перевірки в частині дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), в тому числі тим, яким установлено випробування, перевіряється наявність належного оформлення трудових відносин, з’ясовуються питання щодо ведення обліку роботи, виконаної працівником, обліку витрат на оплату праці, відомості про оплату праці працівника. Для з’ясування факту належного оформлення трудових відносин з працівником, який здійснює трудову діяльність, можуть використовуватися документи, що посвідчують особу, або інші документи, які дають змогу її ідентифікувати (посадове посвідчення, посвідчення водія, санітарна книжка тощо).

13. За якою формою подається заява платника податків про проведення документальної позапланової перевірки (крім електронної перевірки) та до якого органу ДПС?

Відповідь: форму та порядок подання платником податків заяви про проведення документальної позапланової перевірки (крім електронної перевірки) Податковим кодексом України не встановлено. Заява про проведення документальної позапланової перевірки може бути подана платником податків у довільній формі до контролюючого органу за місцем його обліку.

14. Чи повинен платник податків надати посадовим особам контролюючого органу при проведенні перевірки копії первинних документів про надані послуги, якщо їх ведення здійснюється в електронній формі?

Відповідь: платники податків, які здійснюють ведення документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов’язаних із визначенням об’єктів оподаткування (податкових зобов’язань), первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів у електронному вигляді, зобов’язані при проведенні перевірок надати посадовим особам контролюючого органу копії документів, що належать до предмета перевірки.

15. Як оформлюються результати документальної планової (виїзної, невиїзної) перевірки та яким контролюючим органом?

Відповідь: результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Функцію контрольно-перевірочної роботи закріплено виключно за головними управліннями ДПС в областях та м. Києві, міжрегіональними управліннями ДПС по роботі з великими платниками податків та центральним органом ДПС.