В яких випадках відомості, які зазначені декларантом у добровільній декларації, не можуть бути використані в розслідуваннях та/або перевірках стосовно такого декларанта?

Головне управління ДПС у м. Києві інформує, що одноразові (спеціальні) добровільні декларації (далі – Декларація), а також відомості, що містяться в них, не можуть бути використані в розслідуваннях та/або перевірках стосовно декларанта, а також як докази у кримінальних провадженнях, справах про адміністративні правопорушення, цивільних та адміністративних справах (у межах складу та вартості активів, зазначених в Декларації як об’єкт і база для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – Збір)) (п. 16 підрозд. 9⁴ розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ)).

Положення абзацу першого п. 16 підрозд. 9⁴ розд. XX «Перехідні положення» ПКУ не застосовуються у разі, якщо декларант, починаючи з 2010 року, є чи був членом сім’ї першого та другого ступенів споріднення, відповідно до пп. 14.1.263
п. 14.1 ст. 14 ПКУ, особи, визначеної абзацом третім п. 3 підрозд. 9⁴ розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, крім випадку притягнення такої особи до кримінальної відповідальності за ст. 212 та 212¹ (щодо зобов’язань декларанта як фізичної особи або фізичної особи – підприємця) Кримінального кодексу України (далі – ККУ) щодо активів фізичної особи (у межах складу та вартості), які зазначені в Декларації, або відповідними державними органами встановлено, що набуття активів, зазначених в Декларації, містить ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ст. 368⁵ ККУ, або такі активи підлягають стягненню як необґрунтовані в порядку, встановленому главою 12 розд. III Цивільного процесуального кодексу України. У разі винесення судом рішення, що набрало законної сили, про визнання активів, зазначених в Декларації, необґрунтованими та їх стягнення у дохід держави або винесення вироку суду щодо конфіскації або спеціальної конфіскації таких активів сплачений декларантом Збір не повертається.

Активи фізичної особи (у межах складу та вартості), які зазначено у поданій Декларації, та відповідно сплачений Збір декларантом у повному обсязі суми Збору у встановлених підрозд. 9⁴ розд. XX «Перехідні положення» ПКУ порядку, строки та розмірі, а також Декларація не можуть бути використані як підстава для відкриття кримінального провадження, кваліфікованого за ст. 212 та 212¹ ККУ, або повідомлення про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 155¹, 162, 162¹, 163¹ (щодо самозайнятої особи), 163² (щодо самозайнятої особи в частині сплати єдиного податку та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування), 163⁴ (щодо самозайнятої особи), 163¹⁵ (щодо самозайнятої особи), 164 (щодо самозайнятої особи), 164¹, 164² (щодо самозайнятої особи), 165¹ (щодо самозайнятої особи), 166⁶ (щодо самозайнятої особи) Кодексу України про адміністративні правопорушення, або як доказ визнання декларантом факту вчинення ним зазначених у абзаці третьому п. 16 підрозд. 9⁴ розд. XX «Перехідні положення» правопорушень чи визнання ним вини у вчиненні зазначених у цьому абзаці правопорушень.

Отже, відомості, які зазначені декларантом у Декларації не можуть бути використані в розслідуваннях та/або перевірках стосовно декларанта, крім випадків, визначених п. 16 підрозд. 9⁴ розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.