Податковим кодексом України (далі – ПКУ) надано перелік ознак (які є невиключними), що свідчать про наявність у резидента (у т. ч. фізичної особи) фактичних повноважень здійснювати в інтересах, за рахунок та/або на користь нерезидента відповідну діяльність, з метою оподаткування такого резидента як постійного представництва.
Тобто, у разі наявності будь-якої ознаки, що наведені у пп. 14.1.193 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, такий резидент з метою оподаткування прирівнюється до постійного представництва.
Водночас зазначаємо, що дане питання слід розглядати окремо за кожним конкретним випадком здійснення таких операцій в залежності від договорів, умов виконання доручень нерезидента, правомірності відкриття інвестиційних, депозитних, поточних рахунків для здійснення зазначених операцій, тому для отримання конкретної відповіді пропонуємо звернутись до контролюючого органу для отримання індивідуальної податкової консультації відповідно до ст. 52 ПКУ з наданням усіх наявних копій документів.