Щодо новацій у використанні реєстраторів розрахункових операцій та веденні касових операцій під час «гарячої лінії»

В Головному управлінні ДПС у м. Києві 21 жовтня 2021 року відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему: «Новації у використанні реєстраторів розрахункових операцій та веденні касових операцій з 01 січня 2021 року».

Пропонуємо Вашій увазі відповіді на деякі запитання, які надійшли від платників податків під час сеансу телефонного зв’язку «гаряча лінія»:

1. Яким чином проводити через РРО та/або ПРРО попередню (авансову) оплату за товар (послугу), реалізацію товару з відстроченням платежу, остаточний розрахунок та повернення готівки?

Розрахункові операції у разі проведення розрахунків за попередню (авансову) оплату за товар (послугу) проводяться через реєстратор розрахункових операцій (далі – РРО) з зазначенням у касовому чеку «передоплата товарів» або у разі проведення розрахунків за відстроченим платежем – проводяться через РРО з використанням режиму попереднього програмування «погашення кредиту».

Остаточний розрахунок готівкою за відстроченим платежем має бути проведений через РРО для підакцизних товарів із використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості.

Реєстрація видачі коштів у разі повернення товару (відмови від послуги, прийняття цінностей під заставу, виплати виграшів у державні лотереї та інших випадках) або скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунку здійснюється шляхом реєстрації від’ємної суми.

Водночас, в програмних рішеннях «ПРРО Каса» та «пРРОсто», які надаються Державною податковою службою на безоплатній основі, на даний час не реалізовано можливість проведення через програмний РРО (далі – ПРРО) попередньої (авансової) оплати за товар (послугу), реалізації товару з відстроченням платежу.

2. Чи необхідно застосовувати РРО та/або ПРРО ФОП – платнику єдиного податку, яка здійснює реалізацію виробів медичного призначення та ветеринарних лікарських засобів у ветеринарних аптеках (пунктах)?

Ні, якщо обсяг доходу такого платника податку протягом календарного року не перевищує 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року.

Водночас, якщо на господарському об’єкті фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку одночасно реалізуються як товари, продаж яких має здійснюватись із обов’язковим застосування РРО та/або ПРРО (наприклад вироби медичного призначення), так і будь-які інші товари, то належним чином зареєстрований та переведений у фіскальний режим РРО та/або ПРРО повинен застосовуватись під час продажу всіх наявних на господарському об’єкті товарів.

3. Який порядок внесення розмінної монети в РРО та/або в ПРРО?

Розмінна монета, отримана з каси підприємства, або яка зберігається на місці проведення розрахунків РРО та/або ПРРО з попереднього дня, має проводитися через РРО та/або ПРРО за допомогою формування чеку «Службове внесення».

Підтвердженням внесення відповідної суми до РРО та/або ПРРО, як розмінної монети, – є фіскальний звітний чек (Z-звіт), у якому відображається інформація про операцію «службове внесення».

4. Як оформити повернення готівки за товар, якщо у скриньці РРО не вистачає готівкових коштів?

Касир повинен звернутися до бухгалтерії підприємства, щоб з каси видали певну суму готівки для повернення покупцю.

Видача готівки із каси підприємства оформляється видатковим касовим ордером. Унесення готівки до скриньки РРО касир здійснює за допомогою операції «службове внесення».

Якщо у скриньці РРО, який використовується фізичною особою – підприємцем, недостатньо готівки, щоб повернути необхідну суму покупцеві, така особа вносить готівку до скриньки РРО за допомогою операції «службове внесення».

Реєстрація видачі коштів у разі повернення товару здійснюється шляхом реєстрації від’ємної суми.

Реєструвати через РРО від’ємні суми з використанням операції «сторно» забороняється.

При видачі коштів покупцеві при поверненні товару видається розрахунковий документ, який має бути надрукований РРО і мати форму № ФКЧ-2 – фіскальний касовий чек (видаткового чека).

Якщо сума коштів, виданих при поверненні товару чи рекомпенсації раніше оплаченої послуги, перевищує 100 грн, то матеріально відповідальна особа господарської одиниці або особа, яка безпосередньо здійснює розрахунки, повинна скласти акт про видачу коштів.

5. Який порядок та підстави відмови в реєстрації РРО?

Контролюючий орган не пізніше двох робочих днів з дати надходження документів для проведення реєстрації РРО, за наявності підстав для відмови в проведенні реєстрації РРО, надає або надсилає суб’єкту господарювання повідомлення про відмову у проведенні реєстрації РРО із зазначенням підстав для такої відмови або про таку відмову повідомляє у другій квитанції у разі подання заяви про реєстрацію РРО за формою № 1-РРО (далі – реєстраційна заява за ф. № 1-РРО) в електронній формі.

Контролюючий орган відмовляє в реєстрації РРО, якщо, зокрема:

РРО вже зареєстрований;

модель (модифікацію) РРО не включено або виключено з Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій;

РРО не відповідає сфері застосування, зазначеній в реєстраційній заяві за ф. № 1-РРО;

центр сервісного обслуговування (далі – ЦСО) не включено до Реєстру Центрів сервісного обслуговування реєстраторів розрахункових операцій;

суб’єкт господарювання не перебуває на обліку в контролюючому органі, до якого подано реєстраційну заяву за ф. № 1-РРО;

у контролюючому органі наявні відомості про РРО як про викрадений.

6. Які дії суб’єкта господарювання у разі втрати КОРО або РК?

У разі втрати розрахункової книжки суб’єкт господарювання зобов’язаний повідомити контролюючий орган за місцем реєстрації книги обліку розрахункових операцій (далі – КОРО) не пізніше двох робочих днів з дня втрати.

Скасування КОРО на РРО здійснюється, зокрема, за заявою суб’єкта господарювання у разі викрадення, втрати тощо.

У разі викрадення КОРО суб’єкт господарювання разом із заявою про скасування КОРО надає до контролюючого органу копію відповідного документа органу поліції.

Скасування реєстрації розрахункової книжки здійснюється за такою самою процедурою, що й скасування реєстрації КОРО.

7. Який порядок використання (заповнення) КОРО, зареєстрованої на РРО?

Порядок використання (заповнення) книги обліку розрахункових операцій, зареєстрованої на РРО визначено главою 4 розд. II Порядку реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547 (далі – Порядок № 547).

8. В яких випадках проводиться розпломбування РРО ЦСО?

Згідно з п. 9 розд. II Порядку № 547, розпломбування РРО та вилучення довідки про опломбування здійснюються ЦСО, з яким суб’єктом господарювання укладено договір про технічне обслуговування та ремонт РРО, у таких випадках:

необхідність доступу до внутрішніх вузлів РРО для проведення ремонту, якщо це передбачено експлуатаційними документами виробника;

за рішенням контролюючого органу;

перед скасуванням реєстрації РРО (крім випадків виявлення невідповідності конструкції та/або програмного забезпечення РРО документації виробника);

порушення цілісності пломб та/або засобів контролю, закінчення строку використання засобів контролю;

припинення дії договору про технічне обслуговування та ремонт РРО;

перехід на технічне обслуговування до іншого ЦСО.

9. Чи передбачено застосування РРО фізичними особами, які здійснюють незалежну професійну діяльність?

Фізичні особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність, мають право не застосовувати РРО при здійсненні готівкових та/або безготівкових розрахунків.

10. Чи передбачена відповідальність за втрату реєстраційного посвідчення на РРО?

Нормами чинного законодавства відповідальності до суб’єктів господарювання за втрату реєстраційного посвідчення на РРО не передбачено.

Водночас суб’єкт господарювання, який втратив реєстраційне посвідчення, повинен подати у зазначений термін до контролюючого органу за місцем реєстрації РРО реєстраційну заяву з позначкою «Перереєстрація» з метою його поновлення.

11. Який розрахунковий документ повинна видавати фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність при проведенні готівкових розрахунків з клієнтами?

Фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, може надати клієнту на його вимогу складений в довільній формі документ, який підтверджує факт наданої послуги або виконаної роботи.

Оскільки Закон України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» не визначає порядок здійснення розрахунків фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність та відповідно не поширюється на таких осіб.

Водночас, спеціальне законодавство (на прикладі діяльності нотаріусів) не встановлює вимог щодо надання нотаріусом розрахункового документа при наданні клієнту послуги, а також не встановлює форму такого документу.