«Гаряча лінія» на тему: «Новації у використанні реєстраторів розрахункових операцій та веденні касових операцій з 01.01.2021»

В Головному управлінні ДПС у м. Києві 23 грудня 2021 року відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему: «Новації у використанні реєстраторів розрахункових операцій та веденні касових операцій з 01.01.2021».

Пропонуємо Вашій увазі відповіді на деякі запитання, які надійшли від платників податків під час сеансу телефонного зв’язку «гаряча лінія».

1. Яким чином СГ може здійснити перехід з програмного забезпечення ПРРО, яке надається ДПС, на програмне забезпечення, розроблене іншими виробниками?

Відповідь: з метою переходу з програмного забезпечення (далі – ПЗ) програмного реєстратора розрахункових операцій (далі – ПРРО), яке надається Державною податковою службою на безоплатній основі (як і будь-якого іншого ПЗ) на ПЗ інших виробників (комерційних) суб’єкту господарювання необхідно закрити зміну на такому ПРРО, здійснити налаштування іншого ПЗ та розпочати роботу.

2. Чи вважається порушенням відсутність підпису одержувача у видаткових касових ордерах або видаткових відомостях?

Відповідь: відповідно до п. 27 розд. III Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148 (далі – Положення № 148), касир вимагає пред’явити паспорт/е-паспорт або інший документ, що посвідчує особу та відповідно до законодавства України може бути використаний на території України для укладення правочинів, у разі видачі окремим фізичним особам готівки (у тому числі працівникам установи/підприємства) за видатковим касовим ордером або видатковою відомістю, записує його найменування і номер, ким і коли він виданий. Фізична особа розписується у видатковому касовому ордері або видатковій відомості про одержання готівки із зазначенням одержаної суми (гривень – словами, копійок – цифрами). Одержувачі пред’являють паспорти чи документи, що їх замінюють, якщо видаткова відомість складена на видачу готівки кільком особам, та розписуються у відповідній графі документа.

Видаткові касові ордери або видаткові відомості не приймаються для виведення залишку готівки в касі, якщо видача готівки з каси не підтверджена підписом одержувача.

Разом з тим, п.п. 3 п. 58 розд. VI Положення № 148 визначено, що контролюючий орган під час проведення перевірки визначає наявність самостійно встановленого ліміту каси та його відповідність самостійно здійсненим розрахункам. Сума готівки за видатковими касовими ордерами або видатковими відомостями, у яких видача готівки з каси не підтверджена підписом одержувача (абзац другий п. 27 розд. III Положення № 148), додається до залишку готівки в касі виключно в день, у якому оформлено зазначені видаткові документи, і надалі зазначена сума не береться для розрахунку понадлімітних залишків готівки.

Враховуючи зазначене, відсутність підпису одержувача у видаткових касових ордерах або видаткових відомостях є порушенням вимог п. 27 розд. III Положення № 148.

3. Яка відповідальність передбачена у разі проведення розрахункових операцій через РРО та/або через ПРРО без використання режиму програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД?

Відповідь: у разі проведення розрахункових операцій через РРО та/або через ПРРО без використання режиму програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості до суб’єктів господарювання, за рішенням контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у розмірі триста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян     Крім того, порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, – тягне за собою накладення штрафу на осіб, які здійснюють розрахункові операції, від двох до п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, – тягне за собою накладення штрафу на осіб, які здійснюють розрахункові операції, від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

4. Яка процедура розрахунку ліміту залишку готівки в касі?

Відповідь:  установа,  підприємство,  небанківська  установа  на підставі Положення № 148, та з урахуванням особливостей роботи зобов’язані розробити та затвердити внутрішнім документом порядок розрахунку ліміту каси установи, підприємства, небанківської установи та їх відокремлених підрозділів. У розрахунку враховується строк здавання установою, підприємством, небанківською установою готівкової виручки (готівки) для її зарахування на рахунки в банках, визначений договором банківського рахунку та не враховується готівка, унесена через платіжні пристрої, що належать небанківським установам. Ліміт каси установи, підприємства, небанківські установи встановлюють на підставі розрахунку середньоденного надходження готівки до каси або її середньоденної видачі з каси за рішенням керівника установи, підприємства, небанківської установи або уповноваженої ним особи.

Небанківські установи, які крім операцій з приймання готівки для подальшого її переказу, здійснюють видачу переказів готівкою, установлюють ліміт каси з урахуванням особливостей їх діяльності та режиму роботи таких установ в сумі, необхідній для забезпечення своєчасного та в повному обсязі виконання зобов’язань з виплати сум переказів за першою вимогою отримувача.

Установа, підприємство, небанківська установа затверджує внутрішніми документами установлений ліміт каси. Для відокремлених підрозділів ліміт каси установлюється і доводиться до їх відома відповідним внутрішнім документом установи, підприємства – юридичної особи, небанківської установи.

Установи/підприємства, що розпочинають свою діяльність, а також підприємства, діяльність яких була пов’язана виключно з безготівковими розрахунками та які відповідно до встановленого законодавством України порядку отримують право на здійснення додаткового виду діяльності, що передбачає здійснення готівкових розрахунків, на перші три місяці їх роботи (з дня першого готівкового розрахунку) ліміт каси встановлюють згідно з прогнозними розрахунками. Ліміт каси, установлений з урахуванням прогнозних розрахунків, у двотижневий строк після закінчення перших трьох місяців їх роботи переглядається за фактичними показниками діяльності.

Релігійним організаціям (релігійні громади, управління і центри, монастирі, релігійні братства, місіонерські товариства (місії), духовні навчальні заклади), які не здійснюють виробничої або іншого виду підприємницької діяльності, ліміт каси та строки здавання готівки не встановлюються.

Державна казначейська служба України та розпорядники й одержувачі бюджетних коштів, які обслуговуються в органах Державної казначейської служби України, самостійно визначають порядок установлення ліміту каси.

5. Який порядок видачі готівки (виплат, пов’язаних з оплатою праці) за довіреністю?

Відповідь: якщо видача готівки проводиться за довіреністю, оформленою у встановленому порядку згідно із законодавством України, то у видатковому касовому ордері після прізвища, імені та по батькові одержувача готівки бухгалтер зазначає прізвище, ім’я та по батькові особи, якій довірено одержати готівку.

У разі видачі готівки за видатковою відомістю перед підписом про одержання грошей касир робить у ній напис «За довіреністю».

6. Чи необхідно вести касові книги по торговим об’єктам, які не є відокремленими підрозділами та не проводять операції з приймання готівки за касовими ордерами?

Відповідь: відповідно до п. 39 розд. IV Положення № 148, установи/підприємства відображають у касовій книзі усі надходження і видачу готівки в національній валюті (додаток 5 до Положення № 148).

Кожна/кожне установа/підприємство (юридична особа), що має касу, веде одну касову книгу для обліку операцій з готівкою в національній валюті (без урахування кас відокремлених підрозділів).

Відокремлені підрозділи установ/підприємств, які проводять операції з приймання готівки за продану продукцію (товари, роботи, послуги) з оформленням її прибутковим касовим ордером, а також з видачі готівки на виплати, пов’язані з оплатою праці, виробничі (господарські) потреби, інші операції з оформленням їх видатковими касовими ордерами і відомостями, ведуть касову книгу.

Відокремлені підрозділи установ/підприємств, страхові агенти, брокери, розповсюджувачі лотерей, які здійснюють готівкові розрахунки із застосуванням реєстратора розрахункових операцій та книги обліку розрахункових операцій, але не проводять операцій з приймання (видачі) готівки за касовими ордерами, а також фізичні особи – підприємці касової книги не ведуть.

Отже, торгові об’єкти, які не є відокремленими підрозділами установи/підприємства та не проводять операції з приймання готівки за касовими ордерами, касові книги не ведуть.

7. Чи допускаються виправлення у касових документах та чи можна виписувати дублікати при їх втраті?

Відповідь: відповідно до п. 3 розд. І Положення № 148 касовий ордер – первинний документ (прибутковий або видатковий касовий ордер), що застосовується для оформлення надходжень (видачі) готівки з каси.

Норми чинного законодавства, зокрема норми Положення № 148 не передбачають дії щодо відновлення прибуткового касового при його втраті.

Відповідно до абзацу четвертого п. 32 розд. ІІІ Положення № 148 виправлення в касових ордерах та видаткових відомостях забороняються.

8. Який порядок включення ЦСО до Реєстру ЦСО?

Відповідь: включення центрів сервісного обслуговування (далі – ЦСО) до реєстру центрів сервісного обслуговування реєстраторів розрахункових операцій (далі – Реєстр) здійснюється на підставі заяви про включення до Реєстру ЦСО реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) за формою № 1-РЦСО, що складається та подається разом із електронною копією договору заявником до Державної податкової служби (далі – ДПС) в електронній формі.

Не пізніше наступного робочого дня після надходження заяви за ф. № 1-РЦСО засобами інформаційно-телекомунікаційної системи ДПС за відсутності підстав для відмови у включенні ЦСО до Реєстру включається до Реєстру.

Інформація про результати розгляду заяви за ф. № 1-РЦСО надсилається заявнику електронними засобами зв’язку в електронній формі у другій квитанції.

Датою включення ЦСО до Реєстру є дата внесення відповідного запису до Реєстру.

9. Як можна відновити інформацію, що зберігалася у фіскальному блоці РРО, у разі виходу з ладу такого блока?

Відповідь: Порядком реєстрації, опломбування та застосування РРО реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547, встановлено, що фіскальний блок – невід’ємна складова частина РРО, за допомогою якої забезпечується реєстрація обороту, визначення розміру податку на додану вартість, керування механізмом друкування чеків і звітів, виведення інформації на індикатори цього РРО.

Відповідно до ст. 12 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2004 року № 601 затверджено Порядок технічного обслуговування та ремонту реєстраторів розрахункових операцій (далі – Порядок № 601), що визначає вимоги до технічного обслуговування і ремонту РРО суб’єктів підприємницької діяльності, особливості ремонту фіскального блока.

Зокрема, п. 34 Порядку № 601 визначено, що несправний фіскальний блок РРО не підлягає ремонту центром сервісного обслуговування.

Несправний фіскальний блок РРО підлягає заміні на новий, опломбований виробником. При цьому в новому фіскальному блоці відновлюється інформація зі щомісячних звітів РРО за останні три роки (п. 33 Порядку № 601).

Отже, згідно з вимогами Порядку № 601, оскільки фіскальний блок реєстратора – це окрема конструктивна одиниця РРО, що складається з функціональних вузлів, які забезпечують керування роботою реєстратора, обробку даних усіх проведених розрахункових операцій, збереження та накопичення фіскальної інформації, то відновлення інформації, що зберігалась у фіскальному блоці РРО, у разі виходу його з ладу може здійснюватись лише виробником такого РРО.

10. Яка інформація зазначається у рядку 9 фіскального чеку у разі реалізації коктейлів, виготовлених із використанням алкогольних напоїв?

Відповідь: для підакцизної групи товарів встановлено особливий режим програмування, який не передбачає можливості використовувати назву однорідної групи (горілка, вино, сигарети, тощо), а вимагає зазначати в чеках РРО та/або програмних РРО, які супроводжують продаж таких товарів, саме найменування конкретної одиниці підакцизного товару, з обов’язковим відображенням в таких чеках, окрім найменування, їх УКТ ЗЕД, ціни та кількості, у тому числі відображення реквізитів марки акцизного податку методом ручного введення (для РРО, що не можуть бути доопрацьовані або використовуються без сканеру) або сканування штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої.

При програмуванні алкогольної продукції, що використовується у приготуванні коктейлів, слід забезпечити введення даних/сканування марки для відображення її реквізитів у розрахунковому документі при її відкупорюванні, в межах отримання першої порції для приготування коктейлю або продажу на розлив.

11. Чи вважається розрахунковим документом роздрукований електронний проїзний квиток на автомобільний, авіаційний, морський і річковий транспорт?

Відповідь: оскільки форми електронних квитків на перевезення пасажирів і багажу та вантажів автомобільним, авіаційним, морським і річковим транспортом законодавчо не встановлені, то вони не можуть вважатись розрахунковими документами у розумінні Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Для підтвердження витрат на придбання електронних квитків на зазначені види транспорту необхідним є пакет документів: оригінал розрахункового або платіжного документа, що підтверджує здійснення розрахункової операції у готівковій чи безготівковій формі (платіжне доручення, розрахунковий чек, касовий чек, розрахункова квитанція, виписка з карткового рахунку, квитанція до прибуткового касового ордера); роздрук на папері частини електронного авіаквитка з вказаним маршрутом оригінали відривної частини посадкових талонів пасажира; посадочний документ, перевізний документ, роздрукований на паперовому носії (транспортні квитки).

12. Який термін використання КОРО або резервного РРО у разі виходу з ладу РРО?

Відповідь: максимальний термін використання книг обліку розрахункових операцій або резервного реєстратора розрахункових операцій на період виходу з ладу реєстратора розрахункових операцій та здійснення його ремонту або відключення електроенергії може бути не більше 7 робочих днів, а центри сервісного обслуговування зобов’язані відновити роботу реєстратора розрахункових операцій протягом 7 робочих днів.